Валерій Клочок: «Світ не зацікавлений, щоб Україна швидко перемогла у війні з Росією»

В країні на тлі війни економічна криза відчувається дедалі сильніше. Зміни курсу валют від Нацбанку стали неприємним сюрпризом для українців. Чому девальвує гривня та як будуть наповнювати держбюджет, журналісти i-ua.tv запитали у експерта з політичних та економічних питань Валерія Клочка.

Валерій Клочок: «Світ не зацікавлений, щоб Україна швидко перемогла у війні з Росією»

— Чому в Україні стався обвал курсу гривні?

— Перша та найголовніша причина — війна. Нагадаю, коли в 2014 році почалася війна, курс долара піднявся. Нині в країні гаряча фаза війни, яка триває з 2014 року. Тоді, впродовж 2014 року, ми спостерігали картину, що курс долара також суттєво змінився, а гривня обвалилася. Впродовж лише 2014 року девальвація нацвалюти відбулася, щонайменше на 100%. Тоді картина була вкрай складна, і ми за великим рахунком, в 2015 році мали курс долара близько 20 гривень.

В країні змінилася структура економіки через загарбання Криму та окупацію Сходу. Багато підприємств захопили та вивезли їх майно.

По факту, ми недоотримали ВВП, який вимірюється десятками та сотнями мільйонів доларів. Це не могло не відобразитися на курсовій стабільності. Відтоки капіталу та зменшення інвестиційної привабливості також відобразилися на курсовій стабільності. Тоді падіння курсу було, як в Росії, так і в Україні. Якщо в 2014 році можна було говорити про збереження логістичних зв’язків та ланцюгів, які давали забезпечити експортні та імпортні операції, та багатьом людям виїжджати за кордон, які також серйозно датують бюджет України, надсилаючи суми по 10 мільярдів доларів. Це дуже великі суми для нашої економіки. На сьогодні це все порушено. Тому говорити про курсову стабільність немає підстав.

-Прокоментуйте рішення Нацбанку перевести в ручне регулювання курс долара?

—  Рішення Нацбанку перевести в ручне регулювання курс долара, було абсолютно правильним. На перших етапах це дало можливість уникнути спекуляцій у економіці воєнного часу. Треба було зрозуміти, які підприємства працюють, які ні, та які є грошові потоки. Після чого вже відпускати долар у вільне плавання. На сьогоднішній день курс Нацбанку залишається стабільним. Він дав можливість ринковому курсу змінюватися відповідно до потреб. На сьогоднішній день курс долара стабілізується в столичних обмінниках. Тобто гривня зміцнюється, це означає, що на валютному ринку були спекулятивні фактори. Тому говорити про галопуючу девальвацію гривні я би не став.

— Чим зумовлена девальвація нацвалюти?

—  Відтоком капіталу, який був виведений компаніями та фізичними особами. Наприклад, біженцями. До речі, вони за кордоном витрачають близько двох мільярдів доларів на місяць. Це українські гроші, які б мали витрачатися в нашій країні. Якщо раніше українці, виїжджаючи у мирний час за кордон, у 2021 році в місяць витрачали 500- 700 мільйонів доларів, то нині ця цифра приблизно в 3,5 рази більша.

-Тобто це дуже погано для української економіки?

— Так, але це лише один з факторів. А всі інші негативні фактори разом створюють негативну та неприйнятну ситуацію для курсової стабільності.

До того ж треба розуміти, що експортні операції у нас зведені до мінімуму. Офіційної статистики ми не маємо, тому що ні митниця, ні Мінфін не публікує цих даних. До того, ж країни через війну не можуть вивезти зерно та сировину. Тому дійсно у нас економіка воєнного часу. Ситуація в економіці могла б бути гірша. Але вона сьогодні навіть з курсом 35 гривен за долар в обмінниках більш менш прийнятна. Тим паче, що відповідні інфляційні процеси відзначаються і в Європі. Там збільшуються ціни на енергоносії, що також провокує часткову девальвацію євро та долара, що є нам в позитив.

—  Чи спричинить падіння курсу гривні різке зростання цін в Україні?

— Подорожчання вже відбулося. Ми вже бачимо підвищення цін по всій країні. Хоча про споживчу інфляцію Нацбанк за підсумками місяця поки не звітує. В країні до початку гарячої фази війни відбувалися неправильні процеси. Зокрема, ми могли відзначати падіння курсу долара, але при цьому зростання споживчих цін. Це не вкладалося в голову, тому що доларозалежна економіка України, як правило реагує на курс іноземної валюти дуже чітко. Міцніє долар — зростають ціни в гривнях. У нас же відбувалося навпаки — зміцнювалася гривня, а ціни в гривнях зростали. Це парадоксальні речі, які не корелюються законами ринкової економіки. В цьому немає логіки. Загалом для розуміння ситуації, згадаємо ще раз заробітчан, які перерахували 10 млрд доларів. Якщо штучно занизити на одну гривню курс, то с повітря можна отримати 10 млрд гривень. Так не можна робити, це аномальні явища. Для людей дуже болісно, коли вони міняють гроші по курсу — 30 грн за долар чи 31. Бо це дуже суттєва різниця.

На сьогоднішній день виходить так, що Нацбанк дав можливість ринку врегулювати цю ситуацію. Вважаю, що це правильно. А споживчі ціни будуть зростати. Прогнозую, що на кінець року ми матимемо плюс десять відсотків інфляції. Конкретну цифру фіксувати не можу, тому що пройшло не так багато часу, щоб робити прогнози на рік. Якщо зараз подивитися на прогнози фінансових установ, то вони дають падіння ВВП в Україні від 10 до 45%. Тобто хтось прогнозує на 10%, хтось на 30%, а хтось на 45%. Тобто цифри зняті зі стелі. Якщо ми беремо девальвацію нацвалюти, то ми можемо сказати, що за останні три місяці вона здевальвувала на 10 гривень. Була 25, а стала 35 гривень за долар. Це близько 35%. Але це не означає, що споживча інфляція буде в такому ж відсотковому значенні, бо це не зовсім правильне порівняння. Тим більше ми не знаємо, як ситуація з війною буде розвиватися далі. Вона буде відображатися на курсовій стабільності.

—  Чи може зміцнитися гривня?

-Враховуючи попередній досвід, не дуже хотів би, щоб гривня зміцнювалася різкими темпами. Наприклад, курс був 35 гривень за долар, а потім знову став 25. Будуть аномальні явища, коли споживчі ціни не зменшаться, а залишаться на тому ж рівні, що є сьогодні. Для прикладу візьміть Росію, там зараз офіційний курс за євро та долар близько 60 рублів, хоча кілька місяців тому курс був 200. Зараз курс 60 рублів за долар, хоча його не купити та не продати, а ціни не падають. Тому ми не можемо цього допусти, це не правильна позиція. Те ж саме стосується інфляції. Подивимося з часом, яка вона буде. Але 100% - вона буде двозначна.

—  Яким буде курс долара, чи не перетне він позначку 50 гривень?

— Зараз гривня стабілізується та навіть укріплюється. Були спекулятивні речі. Потрібно буде проаналізувати об’єми експортно- імпортних операцій для того, щоб зрозуміти, скільки валюти до нас заходить та скільки виходить з ринку. Ми зараз цього не знаємо. Якщо говорити про можливість забезпечення вивезення сировини з України та отримання валюти, то це буде якраз додаток до того, щоб курсова стабільність була кращою. Якщо ухвалять рішення, щоб наші заробітчани більше працювали та посилали з-за кордону сюди гроші, то це буде додаткова валюта в Україну. Якщо до держбюджету будуть регулярно надходити кошти у вигляді його фінансування в об’ємі 5 млрд доларів, то знову буде поліпшення курсової стабільності. Тому говорити про те, який буде курс, складно. Якщо курс долара триматиметься на позначці близько 40 гривень за долар, то це буде більш менш прийнятно.

Плюс треба зважати на ситуацію з пальним. Адже багато в чому курс долара визначається ціною на пальне для автотранспорту. Якщо брати попередні роки, то ціна на один літр пального коливалась на рівні — 1 долар або 1,20 центів. Ціна на пальне приблизно в цих параметрах. В Європі пальне подорожчало. Воно по 2- 2,3 євро. На цей фактор також треба зважати, бо валютний ринок також будуть підганяти під цей параметр. Всі ці речі будуть впливати на ціноутворення послуг, товарів і так далі. Якщо влада вдасться до адекватних кроків та вони будуть успішними в питанні забезпечення громадян різними послугами і товарами, то тоді можна говорити, що долар не буде по 50 гривень. Поки що передумов для 50 гривень за долар не бачу. Тим паче, що золотовалютні резерви в Нацбанку є.

Крім того, імпорт сьогодні впав. Тому передумов для того, щоб галопуючими темпами зростав курс долара, поки що не бачу. Є чисто ринковий фактор. Плюс паніка. Також слід врахувати, що менше товарів виробляється. Крім того, іноземна валюта у нас завжди була більше в ціні, ніж національна. Тому я далекий від думки, що долар перетне позначку 45 гривень за долар. Хоча цього не можна виключити. Все буде залежати від війни.

— За чий рахунок будуть наповнювати бюджет під час війни та після її завершення?

— Одна з державних махінацій — внутрішні державні позики, дуже часто до цього вдавалися. Звісно, що вигідно мати міцну нацвалюту для таких операцій. Саме на курсі можна заробляти великі гроші. На сьогоднішній день питання фінансування держбюджету стоїть дуже гостро. Наші союзники не дають гроші в повній мірі. Відбувається це тому, що для них поки не співпадають плани відносно часу припинення війни в Україні. Хоча вже майже ні в кого немає сумніву, що Україна переможе. Але світ не зацікавлений, щоб Україна перемогла швидко. Якби вони були зацікавлені, то зброя надійшла б давним давно. Причому вся і в потрібному об’ємі. Зброя почала надходити, також готуються програми по фінансуванню держбюджету. Нам позичають кошти. Також є донорські кошти, які не треба повертати, але цих коштів поки вистачить на один місяць. Решта грошей виділяється під спеціальні програми та зобов’язання. Гроші зараз потрібні, щоб зберегти країну, а потім будемо розбиратися з умовами під які нам позичали. Вся відповідальність лежить на владі в руках якої сьогодні доля України. Проте, кредитних коштів недостатньо, тому що податки фактично не збираються.

У нас 5 мільйонів безробітних. До війни було близько 2 млн. Крім того, майже щодня в Україні відбувається втрата нових робочих місць через обстріли та руйнування промислових об’єктів. Багато людей виїхало за кордон. Тому говорити, що сьогодні за рахунок збирання податків можна фінансувати бюджет, це не зовсім реальні речі. Хоча в Мінфіні зовсім іншої думки. Вони заявили, що будуть ініціювати скасування всіх додаткових пільг, які були введені з початком гарячої фази війни. Є навіть ініціатива про збільшення податкового навантаження. В такий спосіб мовляв для бюджету зможуть збирати більше грошей. Вважаю це хибним кроком. Зараз дуже важливо зберегти той бізнес, який є, а після перемоги говорити про повернення до звичайної податкової політики.