Загроза продовольчої кризи: як лобісти Мілованова та Маркарової тиснуть на Україну

Тема загрози продовольчої кризи у світі продовжує набирати обертів. В ООН виступила Сара Менкер з доповіддю, в якій було зроблено заяву про те, що у світі залишилося пшениці на складах на 10 тижнів споживання.

Загроза продовольчої кризи: як лобісти Мілованова та Маркарової тиснуть на Україну

Українські ЗМІ тему активно підхопили, часто не надто заглиблюючись в проблематику, що зумовлює, м’яко кажучи, хибні висновки.

Давайте розберемося з цим питанням без емоцій. Стандартний аграрний цикл — це осінь одного року та літо наступного.

Для аграрного циклу 2021−2022 років організацією з продовольства та сільського господарства об'єднаних націй було зроблено традиційний прогноз. Згідно з цим прогнозом, обсяг виробництва зернових складе близько 2,8 мільярда тонн. А споживання зернових прогнозується на рівні 2,785 мільярдів тонн.

Баланс у прогнозі виглядає так:

  • Виробництво — 2799,3 мільйонів тонн.
  • Пропозиція — 3632,2 мільйона тонн.
  • Споживання — 2784,9 мільйона тонн
  • Торгівля — 473,1 мільйона тонн
  • Запаси на кінець періоду — 855,9 мільйонів тонн.

Слід додати, що сукупний обсяг експорту зернових з України та Росії в минулому аграрному циклі (2020−2021 рік) склав близько 87 мільйонів тонн зернових. У розрахованому офіційною структурою ООН балансі немає жодних загрозливих показників, які б давали право на твердження про те, що світовій спільноті загрожує продовольча криза. І до речі, заява зроблена у той момент, коли у південній півкулі Землі почалося збирання озимих урожаїв аграрного циклу 2021−2022 років. Відтак мінімізація складських запасів задля забезпечення зберігання продукції нового врожаю — цілком обґрунтоване та логічне явище.

Чому ж таке загрозливе твердження у стінах ООН прозвучало у виступі Сари Менкер? Вона що, не володіє ситуацією чи може причина в чомусь іншому?

З відкритих джерел можна дізнатися, що Сара Менкер у минулому товарний брокер на біржі та згодом засновник компанії Gro Intelligence.

Кар'єра з 2004 до 2012 року віце-президент інвестиційного банку Morgan Stanley. Morgan Stanley має своє представництво в Україні із офіційною реєстрацією. Ця компанія активно публічно підтримувала таких українських політиків як Оксану Маркарову та Тимофія Мілованова, вважаючи останніх реформаторами.

У 2012 році Сара Менкер заснувала компанію Gro Intelligence за підтримки фонду Рокфеллера, який у свою чергу вважається одним із провідників глобалізації. Компанія Gro Intelligence зробила заяву про те, що розробило правильну глобальну модель обліку балансу, зберігання, логістики та споживання продовольства у світі. Страх загрози «світової продовольчої кризи» і паніка світового масштабу, що породжується такою загрозою, найкраща ситуація для продажу «рятівного круга». А стіни ООН один із найкращих майданчиків для породження подібних страхів.

А якщо сюди додати інтереси росії, яка через породження подібних страхів сподівається на зняття чи принаймні пом'якшення санкційного тиску…

Чи є об'єктивні підстави для формулювання тверджень щодо загрози продовольчої кризи? Є. Нещодавно у ЗМІ пройшла інформація про продовольчу кризу в Шрі Ланці. Держава, яка практично повністю забезпечувала свою продовольчу безпеку, у тому числі з точки зору виробництва зернових. Але влада надто буквально і надто активно виконувала рекомендації ВООЗ ООН щодо боротьби з пандемією коронавірусу і в результаті отримала обвал у виробництві сільськогосподарської продукції. І як наслідок — продовольча криза.

За заявами Міжнародного Комітету Червоного Хреста, яке було зроблено у квітні поточного року, на Африканському континенті 346 мільйонів людей страждають від продовольчої кризи. Глибинними причинами такої ситуації стали нескінченні війни та їхні наслідки на континенті; технологічна відсталість аграрного бізнесу (насамперед у питаннях іригації); хижацька вирубка лісів та кущів; масова бідність населення та інші. Ось тільки з війною, яку росія розв'язала проти України ці процеси аж ніяк не пов'язані.

Якщо міжнародна спільнота та українська влада використовують страх продовольчої кризи для примусу російського агресора до припинення війни та деокупації всіх українських територій — добре.

Ось тільки більшою мірою існує загроза, що подібні страхи будуть використані для примусу України до територіальних та політичних поступок на користь російського агресора. Що в майбутньому може спричинити демонтаж української державності.

Рекомендовані публікації