Юрій Корольчук: «Через ракетні удари, взимку українці ризикують залишитися без світла, газопостачання та тепла»
10 та 11 жовтня росія вдарила по енергетичних об’єктах. Тепер в українських регіонах та в столиці відбувається відключення світла. Чи буде Україна з теплом та світлом взимку, та до яких сценаріїв готуватися, журналісти i-ua.tv запитали у експерта Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука.
— Як удари по ТЕЦ вплинуть на подальшу роботу енергетичної системи?
— Це лихо. Адже люди опиняються без можливості використовувати воду та каналізацію. Це дуже чутливі удари по суспільству. Ми побачили ракетні удари росії по об’єктам, які входять в групу маневрених потужностей. Тобто це ТЕЦ, які споживають вугілля так газ, та можуть або різко нарощувати, або знижувати маневрену потужність. Вони виробляють додаткові потужності енергії у вечірній та ранковий пік. Коли люди збираються на роботу або вже приходять з роботи додому. Тому їхня роль доволі значна. Вони виробляють 25% електроенергії в країні в цілому. Діяльність об’єктів, які були вражені — ТЕЦ в Києві, Львові та в Ладижині, можна швидко відновити. Їх можна включити в роботу, але потім поточний ремонт все одно буде здійснюватися, щоб відновити їх повноцінну діяльність. До того моменту, ще кілька днів або тиждень будуть віялові відключення. Тобто примусове відключення електроенергії. Нічого дивного в цьому немає. Це закономірний та об’єктивний вихід із ситуації. Тому українці мають з розумінням до цього поставитися на тлі важкої ситуації в країні.
Коли ми бачимо заклики економити електроенергію, то треба ставитися до цього з розумінням та заощаджувати електроенергію. Тобто виробляти в собі культуру економного використання. Найбільш стимулюючий момент — ціна. Тобто чим вище ціна на енергоресурс, тим більше люди економлять. Однак ті кроки людей по відмові від електроенергії дають мінімальну економію електроенергії. Тому в цій ситуації найкращий варіант — відключення споживачів.
В цілому треба розуміти, що це перший цілеспрямований удар по енергетичній інфраструктурі України. Сумська, Охтирська та Кременчуцька ТЕЦ постраждали в перші дні війни. Але вони були в епіцентрі військових дій. Потім було попередження — удар по Харківській ТЕЦ — 5. А 10−11 жовтня росія вирішила вплинути на робочий стан енергетичної структури України. Наступний етап який може бути — вплив на атомну генерацію. Нагадаю, що АЕС виробляють близько 60% електроенергії. Якщо будуть пошкоджені підстанції та об’єкти, які пов’язані з виробництвом електроенергії на АЕС, і хоча б половина з них вийде з ладу, то замістити обсяг електроенергії, яку вони виробляють, ми не зможемо. Тому в Україні може виникнути блэкаут. Відключиться електроенергія, не буде де взяти резервів. Ми не зможемо взяти імпортну електроенергію, тому що там є дефіцит. Крім того, наприклад, на кордоні зі Словаччиною маленька пропускна потужність. Це є проблема.
Те саме стосується газової галузі, тому що не слід забувати, що Україна це газифікована країна. У нас 90% користувачів використовують газ для опалення і в приватних і багатоквартирних будинках. Тому якщо будуть удари по газовій інфраструктурі, то все це може привести до колапсу. Тому такі ризики в ході опалювального сезону є суттєвими і вони залишаються. І це всі розуміють, від президента В. Зеленського і до прем’єра Д. Шмигаля та виконавчих органів на місцях.
— Чи робить щось влада, щоб запобігти ракетним ударам по об’єктам енергетичної системи?
— Після удару по ТЕЦ стало зрозуміло, що Україна до цього виявилася не повністю готовою. На жаль, ракети досягнули цілі. Пошкодження були завдані. Навколо АЕС є захист, але це питання військове, тому важко сказати наскільки він відповідає ризикам, які можуть бути завдані. Тому ситуація на сьогодні дуже непрогнозована. Не можна сказати, що відбудеться з АЕС чи газомережами через певний період.
— Якщо ракетні удари продовжаться, до чого готуватися українцям? Чи врятують від темряві сонячні батареї або інші пристрої?
— Саме влада має подбати про українців. Тому говорити про те, що населення самостійно має вирішити питання відсутності електроенергії чи газу — абсурдно. Адже українці не зможуть самостійно виробити достатньо електроенергії. Крім того, українці не зможуть самостійно дістати газ та використовувати його. Одиниці зможуть створити собі резерв у вигляді твердопаливного котла, який працює від електроенергії, але туди потрібен генератор, бензин чи дизель, а також запаси дров. Хтось, можливо, зробив собі такий запас. Але це одиниці. Основна маса українців залежать від фінансових можливостей. Не всі можуть купити навіть буржуйку. Також коли бачу рекомендації купити повербанк, то пенсіонери не знають що це та не можуть собі його дозволити, так само, як плити, які працюють на дизелі, газі чи бензині.
Крім того, якщо не буде газопостачання, то в багатоквартирних будинках під час зими буде дуже холодно. Теплі ковдри та повербанк, сонячні батареї від холоду та відсутності газу та світла не врятують. Мер Львова Садовий в свій час казав, що вони закуповують буржуйки. Але що це дає? Адже це план ДСНС та служби порятунку. Коли вони ставили палатки та обігрівальні прилади взимку, де могли пережити морози безхатченки. А тут йде мова про мільйони людей. Тобто, як їх забезпечити? Евакуація не вихід. Адже ми не знаємо, що може статися в регіонах, куди вивезуть людей. Тому людям треба зберігати спокій та не впадати в паніку.
— Чи вдасться уникнути енергетичної кризи в Україні?
— Все залежить від воєнних ризиків. Може бути блекаут та відключення газопостачання та теплопостачання. Для того, щоб уникнути енергетичної кризи, треба було розробити систему ряду генераторів та мобільних котелень, які працюють на газу. Це близько 5 млрд доларів. Адже нам потрібно 5 мегават. Такі котельні можна було закупити для всіх областей та регіонів, щоб закрити всі енергетичні больові точки. Зокрема, лікарні та органи влади.
Це шалені гроші. Крім того, це потрібно було зробити ще кілька років тому. Але це дуже важко зробити. Це дуже дороговартісний проєкт. Проте категоріями війни ніхто не мислив.
За умов продовження воєнних ударів по АЕС, і як наслідок, блєкаут, то це може тягнутися від кількох тижнів до місяців. Все буде залежати від того, які будуть знайдені шляхи підключення енергосистеми. Але в нас немає достатньої кількості генераторів, тому складність зими в тому, що вона буде непередбачувана.
— Якщо не буде світла, води та тепла. Як до цього підготуватися?
— Це песимістичний варіант та апокаліптичний сценарій. В цьому випадку людям лишається сподіватися тільки на власні сили. Закупати генератори, або виїжджати в села, де немає бойових дій, або за кордон. Тому сподіваємося, що такого сценарію не буде.