ПОЛІТИЧНЕ ТОРНАДО на фоні БЮДЖЕТНОГО КОЛАПСУ?

ХТО БРЕШЕ? Дивним одкровенням Міністерства соціальної політики є їх орієнтовні розрахунки прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення… Дивним, тому що вони в рази відрізняються від тих, що проголошує Кабінет міністрів.

ПОЛІТИЧНЕ ТОРНАДО на фоні БЮДЖЕТНОГО КОЛАПСУ?
ПОЛІТИЧНЕ ТОРНАДО на фоні БЮДЖЕТНОГО КОЛАПСУ?

Так за визнанням Мінсоцу грошова величина прожиткового мінімуму для працездатної особи в цінах травня 2024 року вже становить 8726,57 грн.

За прогнозами соціального міністерства фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році складе 9639 грн

На превеликий жаль дивина стає ще більш сумною, бо «уряд Шмигаля» не тільки хронічно занижував «поточні» грошові значення державного соціального стандарту, а запланував ще й додаткове їх інфляційне знецінення протягом наступних трьох років.

Ці плани ретельно урядовці приховували й тому досить грубо і без пояснень майже на місяць порушили вимогу Бюджетного кодексу щодо прийняття Урядом не пізніше 1 червня Бюджетної декларації, де мав би легалізувати свої плани щодо основних соціально-економічних параметрів проекту Держбюджету на 2025−27 роки.

ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ?

Міністерство фінансів на інформаційний запит повідомило:

«Відповідно до статті 32 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) Кабінет Міністрів України розробляє Бюджетну декларацію та проєкт закону про Державний бюджет України. Міністерство фінансів України відповідає, зокрема, за складання Бюджетної декларації та визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації.

Нормами частини першої статті 33 Кодексу передбачено, що Мінфін спільно з головними розпорядниками коштів державного бюджету складає Бюджетну декларацію на середньостроковий період, яка є основою для складання проєкту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

Частиною шостою статті 33 Кодексу передбачено, що Мінфін до 15 травня року, що передує плановому, подає Бюджетну декларацію на розгляд Кабінету Міністрів України".

У Мінфіні підкреслили, що у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України у 2022 та 2023 роках норми статті 33 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації не застосовувалися (Закон України від 15.03.2022 No 2134-ІХ «Про внесення змін до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України»).

ВІЙНА вже не ВІДМАЗКА

Поряд з тим Міністерство фінансів гордо визнало — «У липні 2023 року для забезпечення передбачуваності бюджетної політики, збалансованості бюджету та посилення боргової стійкості Верховна Рада Україна прийняла підготовлений Міністерством фінансів України Закон України від 27.07.2023 No 3278-ІХ „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості“, яким з 01.01.2024 відновлено норму щодо складання Бюджетної декларації як документа середньострокового бюджетного планування».

«ЗРІ в КОРІНЬ»

То ж чому всупереч власним намірам і вимогам відновленого Бюджетного кодексу в Уряді вирішили не поспішати виконувати Закон і не інформувати Верховну Раду та суспільство щодо кабмінівських намірів розвитку країни на найближчі три роки?

Серед численних «конспірологічних» версій відповідей на причини зухвалого невиконання керівництвом Уряду і персонально прем’єром Шмигалем є і такі:

  • переконаність у безкарності, бо закон про режим воєнного стану забороняє відставку Кабінету міністрів
  • так як Президент «заморився від Дениса Шмигаля», то і Шмигаль «заморився» бути законослухняним.

Дуже ймовірним є і варіант перетворення Дениса Шмигаля у «політичного камікадзе», який має взяти на себе максимум негативу від проголошення радикальних заморожувань і «обрізань» саме соціальних видатків, зокрема, знецінення зарплат і пенсій. Може, тому урядовці затягували прийняття і оприлюднення Бюджетної декларації?

Війна, скандали, літо, спека і політикум досить кволо відреагували на факт затримки схвалення Бюджетної декларації і на її відвертий антисоціальний зміст:

  • Соціальні стандарти за планами Уряду на 2025−2027 роки залишаться номінально на рівні 2024 року: прожитковий мінімум (ПМ) — 2920 грн, мінімальна заробітна плата (МЗП) — 8000 грн.
  • Уряд «фіксує» ПМ і МЗП щоб скоротити соціальні видатки бюджету, що наразі фінансуються коштом міжнародної допомоги.
  • За рахунок зростання інфляції знизиться купівельна спроможність населення та погіршиться життєвий рівень передусім вразливих верств, оскільки соціальні виплати та пільги знецінюватимуться.

ЩО ПІСЛЯ СПЕКИ?

За нормальної діяльності Кабміну Верховна Рада України розглядає питання щодо Бюджетної декларації у порядку, визначеному Законом «Про Регламент Верховної Ради України», не пізніше 15 липня року, що передує плановому.

У разі порушення Кабінетом Міністрів України строків подання до Верховної Ради України Бюджетної декларації строки розгляду Верховною Радою Бюджетної декларації обчислюються з дня її фактичного подання Кабінетом Міністрів України.

Так як Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2025—2027 роки на 28 днів пізніше граничного строку, то у парламентарів є «додатковий» час для розгляду цього документу майже до середини серпня.

Тепер «м'ячик» на полі Парламенту, який або звинуватить Кабінет міністрів у непрофесійності і з зауваженнями поверне Уряду цей документ на доопрацювання, або стане співучасником суттєвого пониження якості життя українців у наступні три роки, або …

Беручи до уваги, що за Конституцією Кабінет міністрів зобов’язаний сформувати та подати проект Державного бюджету на 2025 рік не пізніше 15 вересня, то шанси на врахування депутатських пропозицій вкрай невисокі.

Враховуючи, що «монобільшості» у ВРУ давно не існує, а політичні протистояння здебільшого носять антагоністичний характер, то аномальна літня спека вже в серпні-вересні може перетворитися в аномальну політичну.

ПОЛІТИЧНИЙ армагеддон?!

В умовах неможливості розпуску ВРУ, нереальності продуктивного голосування за нового Прем’єр-міністра і «нависання неминучості» виборів зростає ймовірність незнайдення 226 голосів за прийняття Держбюджету на 2025 рік, а відтак країна може увійти в наступний рік із старим бюджетом з усіма соціально-економічними і політичними наслідками.

Чи здатні опозиційні парламентські партії, наукове товариство, правозахисні організації та профспілки разом з патріотичним бізнесом запропонувати виважений альтернативний соціально-економічний план на 2025 рік???