Підтримка країн «Люблінського трикутника»: Польща і Литва допоможуть коштами платформі з управління культурною спадщиною

У міністерстві культури Польщі підтвердили підтвердили, що співфінансуватимуть розробку національної платформи з управління культурною спадщиною.

Інформацію про фінансову допомогу від Польщі та Литви розмістив у себе в Телеграм міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

«Я дуже хотів, щоб Пьотр Глинський, віцепрем'єр-міністр, міністр культури та національної спадщини Республіки Польща та Сімонас Кайрис, міністр культури Литовської Республіки на власні очі побачили криваві наслідки дій російської федерації. Побачили і передали іншим колегам-міністрам, які ще досі лише на словах висловлюють свою підтримку Україні», — заявив Ткаченко.

За його словами, найстрашніше, що більшість місцевого населення Бородянки не виїжджали, бо в селищі немає жодного військового чи стратегічного об’єкта, але російську армію це не зупинило.

«На шляху до Києва їхньому варварству не було меж: понівечені будинки, магазини, палаци культури, постріли в пам’ятники… зруйнована центральна вулиця, якою шли колони рашистської бронетехніки. І найжахливіше — скільки болю було завдано місцевим. Скільки життів відняли російські кулі та снаряди. Розстріляний пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, фото якого облетіли Україну, буде законсервований. Адже у той час, як росіяни переписують історію, українці — свою бережуть», — зазначив Ткаченко.

Він зауважив, що минулого року МКІП завершило перший етап оцифрування об"єктів нерухомої культурної спадщини і розпочало створення відповідного реєстру. «Проте, як і у всієї країни, війна змінила наші плани. Тепер, заручившись підтримкою країн „Люблінського трикутника“, попри будь-які виклики — платформі бути», — додав Ткаченко.

Читайте також


Українці можуть повторити долю курдів, коли є народ, а країни немає — Микола Волинко

2023 рік запам’ятався гучними скандалами. Зокрема блокуванням кордонів з Україною в країнах ЄС, корупцією на всіх рівнях та новими етапом земельної реформи, який стартує 1 січня 2024 року. З чим йдемо у 2024 рік, які висновки маємо зробити та чи візьмуть нас з такою корупцією до ЄС, журналісти запитали у профспілкового бійця за трудові права людини праці, учасника шахтарського профспілково-страйкового руху, що став початком невідворотного кінця СРСР Миколи Волинко.