В Україні питання дерусифікації та демонтажа символіки обговорюють на круглих столах

  • 321

Після повномасштабного російського вторгнення в Україні на рівні громад набули обертів перейменування назв і демонтаж символіки, пов’язаних з Росією як державою-агресором.

Перший круглий стіл відбувся 11 травня і був присвячений саме топоніміці.

Така суспільна реакція — цілком природна і логічна. Водночас у цьому процесі важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України історичні постаті та події, а також проводити демонтаж і перейменування так, щоб вони залишалися у правовому полі та не були потім оскаржені. У ширшому контексті цей запит на зміни в публічному просторі є частиною потреби осмислити історію нашої країни у період, коли вона входила до складу Російської імперії. А відтак є потреба в суспільному діалозі на цю тему, який не може відбуватися без голосу істориків, культурологів, філософів, лідерів громад. У відповідь на цю потребу Український інститут національної пам'яті разом із Міністерством культури та інформаційної політики у травні проводить серію експертних обговорень.

Як повідомив під час обговорення міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, міністерство запропонувало створити Раду при МКІП та УІНП, яка опікуватиметься саме проблемними питаннями, що виникають в ході перейменування чи демонтажу. «Тобто алгоритм приблизно такий: органи місцевого самоврядування у діалозі з суспільством приходять до спільного рішення і далі координують його з радою. Ми можемо лише рекомендувати органам місцевої влади зважати на рекомендації та бути в постійному діалозі з місцевою громадою, щоб діалог був чесним та такими ж прийняті рішення. Сподіваюся, що серія круглих столів допоможе дійти до спільної думки суспільства і громадських діячів у цьому питанні», — зазначив міністр.

Два наступні круглі столи відбудуться 18 і 25 травня і також транслюватимуться онлайн на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.