Найважче - це не встигнути надати допомогу…
Віталій – фельдшер одного з прикордонних підрозділів, який дислокується на Харківщині.
У 2014 році майбутній охоронець державних рубежів закінчив медичний коледж, а вже у 2016 році розпочав службу в одному з підрозділів охорони кордону Державної прикордонної служби України.
На початку широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну ворог завдав підступного удару по місцю розташування одного з підрозділів прикордонників. Велика кількість військовослужбовців отримали тяжкі поранення, але завдяки швидким та професійним діям Віталія, тоді були врятовані багато прикордонників.
Віталій зазначає, що медична допомога пораненому — це насамперед командна робота, адже від злагодженості дій та професіоналізму команди залежить, чи виживе боєць.
«Найважче у роботі бойового медика — не встигнути надати допомогу. Мені пощастило з колективом. І я вдячний кожному з них за неймовірну підтримку та самовідданість, завдяки чому ми разом долаємо всі труднощі, з якими зараз стикаємося під час рятування життя наших побратимів», — розповідає Віталій.
Військові фельдшери роблять свою роботу мовчки й швидко. Інколи, аби не зупинилось серце у важкопораненого солдата, у медиків є всього кілька хвилин і жодного шансу на помилку. Завдання фельдшерів - стабілізувати стан бійця та передати у госпіталь, і вони дуже радіють, коли ті, кого вони відправили до госпіталю, потім кажуть: «Ми — живі, дякуємо тобі».
