Мистецтво лікує!

Отож, слово пані Світлані:

«Фільм змінюється розповідями головних героїв про себе, про те як саме творчість народжується, впливає, лікує і допомагає пройти кожному свої випробування долі.
Пані Олена Маляренко знаходиться в Херсоні і нікуди їхати не хоче, бо то її рідна земля, хоча дім затопила вода з підірваної Каховської ГЕС, чоловік помер у 2022 році, і це не всі випробування я перелічила. А пані Олена творить, малює сама, збирає херсонців і малює разом з ними.
Пан Володимир Миколайович почав малювати втративши руки, вже це здається неймовірним. Але ви побачите як він від більш простих картин перейшов до складних і намалював чудовий портрет своєї мами, сюжетну картину, i вже має багато виставок.
Пані Надія Симанишин в фільмі теж розповість про свою любов до вишивки і про допомогу яку робила людям і продовжує робити.
Пані Тетяна Витязь не розповідає в кадрі про всі свої проблеми, але розповідає і показує свої неймовірні картини з квітів і цікаві аплікації-інсталяції з камінців і зупинятися не планує.
Неймовірно сильні, гармонійні, творчі герої цього фільму точно гідні того, щоб ви теж про них дізналися.

Після перегляду глядачі зможуть задати запитання героям фільму завдяки зум конференції. Зможуть підтримати героїв фільму своїми враженнями від їх робіт і їх доль. Які мають неймовірну силу долати виклики долі і інших надихати.

Пані Олена Луценко готується розповісти про арттерапію. Вона діючий арттерапевт. Моя вдячність пані Олені величезна, була на зустрічах які вона проводила разом з пані Юлія Фарафонова, рекомендую!

Мета проєкту #творчість_як_ліки, це надихнути творити, відчути свій стан під час творчості. Малювати, вишивати, ліпити, плести, робити аплікації, інсталяції заради впливу на свій настрій. Мені і героям фільму допомагають саме творчі дії. Тож фільм має на меті глядачів надихнути творити свої твори собі на здоров’я.

Перегляд відбудеться в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Адреса: вул. Саксаганського, 97, меморіальний будинок Миколи Лисенка.
Все для вас організовує працівниця музею, надзвичайна пані Мая Чумак. З нею мене познайомив Художник з великої літери пан Олексій Андрійович, за що величезне Вам дякую.

Від уважної пані Маї для всіх важливе доповнення:
„Наш Музей — це огороджений, доволі великий двір з 4-ма меморіальними будинками по периметру. Заходити потрібно у хвіртку з вул. Саксаганського, будинок-музей Миколи Лисенка розташований прямо. Хто з машиною, то можна зробити заїзд з вул. Жилянська, повернути ліворуч перед буд. Жилянська, 88 (Академія циркового мистецтва), і прямо до воріт. Там можна припаркуватись. Захід на територію теж через хвіртку. Будинок М.Л. буде тоді праворуч“.
Тож дуже всіх чекаю. Зробіть для себе особливий день».