Чи стало нам російське чуже в мовному і культурному просторі?
Все ще залишається багато людей, які вірять, що мову, культуру потрібно відокремлювати від політики, а відповідальність за віну покласти лише на Путіна. Чому і досі в Україні обговорюється «вищість» і «нищість» культури.
Те, що відбувається упродовж кількох років. Починаючи з кінця 2013 року, анексія Криму, Донбас і врешті відкрита агресія Росії, не могли не вплинути на свідомість українців. Сьогодні росіяни вбивають мирних українців, які ще вчора читали Блка та Достоєвського", — переконаний Павло Гриценко — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України.
Російськомовні українці нарешті усвідомлюють: росіяни їх знищують, а не, як обіцяли, захищають. Блокадними та поруйнованими є переважно русифіковані українські міста, росіяни як окупанти спочатку доводять усе до гуманітарної катастрофи, а потім, як наче «спасителі», дають хліб, воду і макарони.
«Це дійсно так, однак процес відбувається повільно. Адже, нам роками прищеплювали меншовартість та вживляли ген більшовартості Росії», — переконаний мовознавець.
Тому говорити про так званих «хороших руських» навіть говорити не варто. Останні 30 років показали — головна ідеологема Росії радянізація. Тому байки про «братність» українського та російського народу РФ використовує, як один з головних інструментів кремлівської пропаганди.
«Це дві абсолютно різні культури. Одна з них Про свободу, інша про імперські амбіції і колонізацію», — резюмував Павло Гриценко.
