Очільники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Румунії звернулися до ЄС із закликом ширшого засудження злочинів комунізму та вшанування його жертв

  • 101

Проте рівноцінного засудження комунізму та нацизму й належного осмислення всіма європейськими суспільствами природи радянського тоталітарного режиму немає досі.

Очільники Естонії, Литви, Латвії, Польщі та Румунії звернулися до ЄС із закликом ширшого засудження злочинів комунізму та вшанування його жертв

У спільному зверненні до очільників інституцій Європейського Союзу прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький і президент Румунії Клаус Йоганніс наголосили, що війна Росії проти України спонукає ЄС звернути більшу увагу на засудження злочинів усіх тоталітарних режимів XX століття та вшанування пам’яті їхніх жертв.

Наразі комуністичний тоталітарний режим Радянського Союзу не засуджений європейською, спільнотою на рівні з нацизмом. Кроком у цьому напрямку стала резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року «Європейське сумління й тоталітаризм», яка встановила Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня і заснувала Платформу європейської пам’яті та сумління. Членами Платформи за 13 років з моменту її заснування стали також різноманітні українські інституції та організації, які працюють у сфері пам’яті, зокрема Український інститут національної пам’яті.

«Вся Європа має зрозуміти, що відбувається, коли злочини тоталітарних режимів залишаються безкарними. Зараз Росія щодня повторює злочини радянського режиму в Україні. У той час як кінець Другої світової війни означав мир для країн Західної Європи, для Естонії та інших країн нашого регіону він приніс нові масові вбивства, депортації та репресії з боку комуністичних режимів. Щоби зупинити воєнну машину Кремля та притягнути воєнних злочинців до відповідальності, нам потрібно зрозуміти коріння російського імперіалізму», — зазначила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.

Своєю чергою президент Платформи європейської пам’яті та сумління Марек Мутор зауважив, що не можна ігнорувати факти злочинів ідеології комунізму, яка відповідальна за мільйони жертв в окремих частинах Європи, і що такий підхід послаблює ЄС, чим користуються треті сторони.

Підписанти звернення закликали ЄС взяти на себе координаційну роль, щоб ширше донести це питання до держав-членів, що особливо важливо в час, коли Росія активно поширює дезінформацію в Європі.

Текст звернення у перекладі українською мовою

Шановні колеги!

Жорстока неспровокована та несправедлива війна Російської Федерації проти України сигналізує про зростання авторитаризму, який зневажає та навіть прагне зруйнувати міжнародний порядок, заснований на праві. Це тривожне нагадування про не надто далеке минуле, особливо про злочини, вчинені двома жорстокими тоталітарними режимами ХХ століття в Європі — нацизмом і комунізмом.

Те, до чого сучасний кремлівський режим апелює у своїй ідеології та як діє, у багатьох випадках віддзеркалює попередників Російської Федерації — СРСР та Російську імперію. Росія ніколи не засуджувала радянські злочини, а її нинішнє керівництво відкрито толерує і навіть з ентузіазмом підтримує радянську спадщину. Необхідно посилити зусилля на рівні ЄС із застосуванням правових, політичних інструментів та підвищення обізнаності для боротьби зі спробами Росії переписати історію та використовувати наративи тоталітарних режимів у контексті війни проти України. Без точної, чесної та всебічної оцінки минулого ми не зможемо ефективно запобігати злочинам на нашому континенті у майбутньому та розслідувати нинішні злочини в Україні.

Демократичний світ рішуче засудив нацистський режим і притягнув до відповідальності його лідерів і злочинців. Гіркі уроки нацизму та його злочини стали обов'язковою частиною вивчення історії в наших освітніх системах. Водночас пам’ять і знання про радянські злочини ще не знайшли належного місця у свідомості європейців.

Сьогодні, як ніколи, потрібне чітке та далекоглядне керівництво для промоції наративів європейської пам'яті в усьому ЄС, які зрештою повинні стати частиною національних освітніх програм усіх держав-членів. ЄС має найкращі можливості для того, щоб взяти на себе цю координаційну роль, і такий крок був би своєчасним і дуже актуальним з огляду на безпрецедентний рівень російської дезінформації, зокрема й щодо питань європейської історії.

За останні роки було зроблено важливі кроки на європейському рівні через заснування Платформи європейської пам'яті та сумління. ЄС міг би зробити більше, надавши Платформі необхідні політичні та фінансові ресурси. Створення загальноєвропейського меморіалу жертв тоталітаризму у Брюсселі було б дуже важливим кроком для забезпечення належної пам’яті про злочини, скоєні тоталітарними режимами, у тому числі радянським, та для зусиль із підвищення обізнаності, аби запобігти подібним злочинам, зупинити їх в Україні та віддати належну шану жертвам.

Ми дуже сподіваємося на ваше особисте залучення та підтримку цих ініціатив, які можуть бути розглянуті в Раді ЄС.

Кая Каллас, прем’єр-міністр Естонської Республіки

Кріш’яніс Каріньш, прем'єр-міністр Латвійської Республіки

Ґітанас Науседа, президент Литовської Республіки

Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Республіки Польща

Клаус Йоганніс, президент Румунії