В Україні можуть розширити перелік видів покарань, альтернативних позбавленню волі

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді розширити перелік видів покарань, альтернативних позбавленню волі.

«Уряд схвалив проєкт закону „Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану“. Він передбачає розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі. Це, у свою чергу, сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства», — йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства юстиції.

Зазначено, що для забезпечення зміни карального підходу на реабілітаційний та виконання вимог міжнародних документів у проєкті закону пропонується змінити наявний перелік видів покарань.

Зокрема, покарання у вигляді обмеження волі замінюється новим видом покарання у вигляді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовано на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції його від суспільства на строк від одного до п'яти років.

Як додаткове покарання може застосовуватися на термін від одного до трьох років, але при цьому в разі призначення пробаційного нагляду як додаткового до покарання у вигляді штрафу його термін не може перевищувати одного року.

Крім того, суд може зобов'язати особу, засуджену до покарання у вигляді пробаційного нагляду, носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.

«Також слід зазначити, що на сьогодні суттєвим фактором, що сприяє високому показнику осіб, узятих під варту, є значне застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як наслідок, українські слідчі ізолятори переповнені, що регулярно констатує Європейський суд з прав людини. Саме тому законопроєкт пропонує запровадити норми, що зроблять заставу більш доступною як дієву альтернативу триманню під вартою», — йдеться в повідомленні.

Зокрема, передбачається, що з урахуванням майнового стану підозрюваного чи обвинуваченого, який суттєво ускладнює внесення застави, суд може розстрочити внесення застави протягом одного року. Перший внесок частини застави у розмірі щонайменше 10% від визначеної суми вноситься не пізніше 10 робочих днів із дня обрання запобіжного заходу.