рф через дефіцит шукає високотехнологічні чипи для виробництва зброї — Politico

росія вже зіткнулася з дефіцитом високотехнологічних чипів іноземного виробництва, на які вона роками покладалася при виробництві зброї, і відчайдушно намагається її заповнити.

Через шість місяців після повномасштабного вторгнення в Україну Росія відчуває технологічний дефіцит і змушена покладатися на стародавні запаси примітивних боєприпасів радянської епохи.

Результат війни може залежати від того, чи знайде Росія спосіб відновити доступ до високотехнологічних чипів, і Україна намагається перешкодити поповненню запасів. Зокрема, розсилаючи попередження міжнародним партнерам.

Кремль склав списки покупок напівпровідників, трансформаторів, з'єднувачів, корпусів, транзисторів, ізоляторів та інших компонентів, які потрібні їй. Журналісти Politico ознайомилися одним з таких ймовірних списків.

З 25 товарів, які найбільш відчайдушно шукає Росія, майже всі — це мікрочипи виробництва американських фірм Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments. Завершують список мікросхеми японської фірми Renesas (власник американської IDT), німецької Infineon (власник американської Cypress), мікросхеми американської фірми Vicor і роз'єми американської фірми AirBorn.

Найдешевший товар у списку першочергових, гігабітний Ethernet-трансивер Marvell вартістю близько 7 євро, а найдорожчий — програмована користувачем вентильна матриця виробництва Intel за 1107 євро за штуку (до дефіциту мікросхем вона коштувала б менше 20 євро).

Товари середнього пріоритету — від німецької Harting та нідерландської Nexperia (придбана китайською технологічною фірмою Wingtech у 2019 році).

Журналісти зауважують, що деякі з цих товарів можна легко знайти в інтернет-магазинах електроніки, а інших вже кілька місяців немає в наявності через глобальну нестачу мікрочипів.

Нові санкції США і ЄС, введені після 24 лютого, націлювалися на ланцюжки поставок мікрочипів, мікросхем, які часто підпадають під категорію «товарів подвійного призначення». США, Європа та інші західні союзники також встановили режими ліцензування, щоб перешкодити компаніям експортувати потенційні військові технології клієнтам, які можуть становити загрозу їхній безпеці. Але експерти попереджають, що режим експортного контролю не може зупинити передачу технологій небажаним суб'єктам і організаціям.