У Києві оприлюднили документ про гарантії безпеки України: подробиці

Рекомендації передбачають багаторівневий підхід до гарантій. Очікується, що основна група союзників візьме на себе чіткі зобов’язання щодо підтримки Збройних сил України, а ширша група надасть невійськові гарантії, побудовані довкола санкційних механізмів.

Що має передбачати Київський безпековий договір

Як повідомили на сайті Офісу президента, зокрема, запропоновані рекомендації передбачають кілька пунктів.

Один із них полягає у тому, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН.

Для цього Україні потрібні ресурси на утримання потужних збройних сил, здатних протистояти збройним силам та іншим воєнізованим формуванням Російської Федерації.

«Для цього потрібні багаторічні стабільні інвестиції в оборонно-промислову базу України, масштабована передача зброї та розвідувальна підтримка з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою Європейського Союзу й НАТО», — йдеться у тексті рекомендацій.

Крім того, у документі наголошується, що гарантії безпеки мають бути ствердними та чітко сформульованими.

Вони окреслюватимуть низку зобов’язань, узятих групою гарантів разом з Україною.

Також зазначається, що гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об’єднані в межах спільного документа про стратегічне партнерство під назвою «Київський безпековий договір».

Відповідний договір об’єднає основну групу країн-союзників та Україну.

Ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.

Пакет гарантій містить як превентивні заходи військового, фінансового, інфраструктурного, технічного, інформаційного характеру для уникнення нової агресії, так і заходи, які мають бути вжиті невідкладно у разі нового посягання на суверенітет і територіальну цілісність України.

Крім того, структура Київського безпекового договору передбачає повноцінний санкційний пакет проти країни-агресора, а також може містити додаткові компоненти, як-от угоди про забезпечення України сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо.

«Гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО. Це прагнення закріплене в українській Конституції і є суверенним рішенням України. Також Україна прямує до членства в ЄС. Набувши його, вона зможе користуватися положеннями про взаємну оборону. Членство в НАТО та Європейському Союзі значно зміцнить безпеку України в довгостроковій перспективі. Гарантії, окреслені сьогодні, жодним чином не підривають цю мету, а спрямовані на забезпечення України можливостями для стримування збройного нападу чи акту агресії, а в разі нападу — захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки за будь-яких обставин», — розповіли в ОП.

Коли Україна почне роботу з рекомендаціями до Київського безпекового договору

Україна негайно розпочинає роботу із рекомендаціями до договору щодо гарантій безпеки для України, не очікуючи закінчення війни.

Це зумовлено тим, що українці мають не дуже гарні асоціації із Будапештським меморандумом, відтак усе, що стосується безпекових питань України має ухвалюватися у Києві.

«Я докладно ознайомився з цим документом. Вважаю, що він підготовлений на високому рівні. Це перший, але дуже важливий крок. Ці рекомендації мають стати основою майбутнього безпекового договору», — заявив президент.

Зеленський наголосив, що «це має бути робочий дієвий механізм». Президент також попросив колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена приєднатися до діалогу із лідерами держав.