Силою та обманом: з’явилися нові свідчення про депортацію українських дітей у рф
Журналісти поговорили з 14-річною дівчинкою Анею, яка зараз мешкає у прийомних батьків у рф. За її словами, українські волонтери хотіли вивезти її з Маріуполя у бік Запоріжжя, проте на російському блокпості машину розгорнули у бік Донецька.
російські військові примусово виселяли українських дітей у рф, де їх усиновлювали російські сім'ї та давали російське громадянство. Ця інформація свідчить про воєнні злочини та геноцид щодо українців, йдеться у матеріалі кореспондентки The New York Times Емми Буболи.
Журналістка пише, що їй удалося поговорити з кількома дітьми з Маріуполя та інших міст на Донбасі, яких російські військові насильно вивезли з України. Діти розповіли, що їх усупереч бажанню садили в автобуси та вивозили на територію росії.
У публікації наводять історію 14-річної дівчинки Ані, яка втекла з дому для хворих на туберкульоз у Маріуполі і зараз перебуває у прийомній родині під Москвою. Вона жила та лікувалася від туберкульозу у дитячому будинку на території лісового містечка. Коли від вибухів у будівлі вилетіли вікна та двері, діти втекли до підвалу. Аня читала казки найменшим і бавила час за малюванням.
Пізніше українські волонтери посадили Аню та ще близько 20 дітей у машину швидкої допомоги та відвезли у бік Запоріжжя, проте на російському контрольно-пропускному пункті їх завернули і вони опинилися в Донецьку, який по суті став перевалочним пунктом на шляху до Москви.
«Я не хотіла їхати. Але мене ніхто не питав», — цитує журналістка слова Ані.
За її словами, вона не може зв'язатися тепер з матір'ю, бо поспіхом забула блокнот із номером її телефону, а пам'ятає лише перші три цифри.
Бобула пише, що журналісти NYT неодноразово в української дівчинки брали інтерв'ю, перевіряли ключові деталі через її друзів, фотографії та щоденник, у якому вона описувала спілкування з дітьми, які опинилися у такій самій ситуації. При цьому Ганна попросила нічого не говорити її прийомним батькам, оскільки ті забороняють їй спілкуватися зі сторонніми.
Дівчинка розповіла, як після бомбардувань багато хто намагався вирватися з міста, але їх перехоплювали на блокпостах російські військові садили в автобуси та відправляли вглиб рф. Її розповіді поповнюють зростаючу кількість свідчень політики висилки та усиновлення, яка спрямована на найуразливіших дітей, які опинилися в найнебезпечніших ситуаціях.
Журналістка зазначає, що насильницьке переміщення дітей, коли воно спрямоване на викорінення будь-якої національної групи, є актом геноциду відповідно до міжнародного права, а масова насильницька міграція дітей є потенційним воєнними злочином, незалежно від того, були вони сиротами чи ні.
Водночас у росії усиновлення українських дітей подається як патріотичний акт. На державному телебаченні чиновники на камеру дарують м'які іграшки дітям, які знову прибули, яких зображують жертвами, врятованими від війни. Насправді російський уряд використовує дітей, у тому числі хворих та осиротілих, як частину пропагандистської кампанії, яка зображує росію як милосердну рятівницю.
