Румунія не задоволена ухваленим Радою законом про нацменшини: подробиці

У відомстві «висловили жаль» через те, що український парламент ухвалив закон без додаткових консультацій із Венеціанською комісією, а також за відсутності належних консультацій з представниками румунської громади в Україні, як того вимагала румунська сторона.

«МЗС закликає українську владу вже на цьому етапі провести консультації з Венеціанською комісією та повністю виконати її рекомендації, зважаючи на те, що закон передбачає шестимісячний термін для набуття ним чинності», — ідеться в заяві.

Серед негативних моментів закону, на думку румунського зовнішньополітичного відомства, є нечітко врегульовані питання мови освіти та використання мов національних меншин в офіційно-діловій сфері, а також повноваження центрального органу виконавчої влади, який має реалізовувати відповідну політику, та консультативно-дорадчої ради при ньому.

«Румунія повністю підтримує європейський курс України та розуміє природне прагнення прискорити процес зближення з ЄС, однак звертає увагу на те, що несвоєчасне прискорення законодавчого процесу у цій сфері (нацменшин) суттєво вплинуло на процес консультацій з представниками національних меншин, які мали б бути предметними, до ухвалення закону», — повідомили в румунському МЗС.

Там додали, що аналіз законопроєкту про нацменшини було передано українській стороні в листі глави відомства Богдана Ауреску на ім'я Дмитра Кулеби, а також буде деталізований у контактах центрального апарату МЗС із посольством України в Бухаресті та посольства Румунії в Києві з українською владою.

Законопроєкт про національні меншини є однією з вимог Європейської комісії для підтвердження руху України до Європейського Союзу. Станом на кінець жовтня українські експерти оцінили виконання цього напрямку в 5 балів із 10.