МКІП та УІНП підбили підсумки за рік щодо подолання наслідків русифікації й тоталітаризму
29 грудня в медіацентрі «Укрінформу» Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут національної памʼяті, представники Експертної ради у форматі круглого столу підсумували результати роботи за 2022 рік, спрямованої на подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.
Запит суспільства на усунення з публічного простору символів і назв, повʼязаних не лише з радянським тоталітарним режимом, а й із російською імперською спадщиною, став відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У відповідь на цей запит Міністерство спільно з Інститутом провело серію круглих столів з експертами, результатом яких стало створення 10 червня 2022 року дорадчого органу — Експертної ради при МКІП. Упродовж пів року робота Ради була сфокусована на розгляді найбільш гучних і проблемних символів (детальніше про окремі з них нижче) та наданні рекомендацій органам місцевого самоврядування. Зокрема, Рада визначила список із 10 найбільш проблемних російських урбанонімів, які рекомендувала перейменувати. Рекомендації Ради є у відкритому доступі на сайті Інституту.
Дерусифікація (деколонізація) у 2022 році в цифрах
За попередніми даними від 14 областей, було перейменовано 7 652 топоніми.
Серед найгучніших перейменувань — місту Новоград-Волинському повернули історичну назву Звягель.
Також місцева влада Ватутіного на Черкащині обрала нову назву — Багачеве; селища міського типу Суворове на Одещині — назву Бесарабське. На Донеччині місцева влада підтримала перейменування села Московського на Степове. Рішення про перейменування цих населених пунктів ще має бути ухвалене парламентом.
Тривають громадські обговорення про перейменування села Пушкіно на Закарпатті на Новий Вербовець та міста Дружба на Сумщині.
Памʼятники
Під час круглого столу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що за 8 місяців в Україні демонтували:
9 — Горькому,
4 пам’ятники Островському,