Експерт розповів, чому парламентські партії виступають паразитами під час війни

Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив політолог Ігор Чаленко.

«В 2023 році мова йде про близько 880 млн гривень, які виділили на фінансування партій з бюджету. Адже 330 млн грн закладалося в першому читанні, коли розглядався бюджет на 2023 рік. А потім за рахунок правок вийшли на минулорічний рівень. Проте не всі ці кошти будуть освоєні. Є нюанси. Зокрема, ситуація з ОПЗЖ. Цю партію закрили, тому 100 тис грн, які заклали на цю партію, не використають. Також є велике питання до партії Голос, яка бодається з НАЗК, вже не перший рік. Тож найбільше з бюджету мають отримати „Слуги народу“ та „Європейська солідарність“. Виникає питання, як в таких об'ємах можна фінансувати політичні проєкти, якщо у нас не відбувається політичного життя. Ці кошти по законодавству мають йти на здійснення діяльності політичної сили. Це виливається в оплату оренди приміщень. Найбільший шмат виділявся на телевізійну рекламу. Зараз же всі ці кошти просто зависають», — каже експерт.

За його словами, під час воєнного стану фінансування політичних партій треба було максимально урізати.

«Певні кошти можна було залишити для виконання законодавства. Але ж не мільйони гривень. Коли в 2015 році закладалася ця реформа, то мова йшла не про те, щоб фінансувати виключно парламентські партії. Мова йшла, щоб фінансувати партії, які набрали більше 2%. Щоб парламент не був закритим клубом, який отримує фінансування. Щоб сили, які отримали певну підтримку з боку населення та з боку виборців, могли б далі нарощувати власну присутність в незалежності від олігархів. Але через „Партію Шарія“, яка через певні схеми набрала необхідні відсотки, довелося вносити корективи до законодавства. Тому утворився цей закритий клуб»,-каже експерт.

За його словами, фінансування політичних партій в майбутньому вплине на розвиток української демократії.

«Саме від цього залежить, чи збережуться корупційні моделі, чи ми будемо рухатися в бік західної демократії», — резюмує політолог.