Коли ми кажемо «наше зерно», то ми помиляємося, — експерт про експорт

В Одеському порту вже немає української власності. Зерно, яке вивозиться, росте на українських землях, які належать іншим країнам.

Судно із зерном в Одеському порту
Судно із зерном в Одеському порту

Про це заявив вчений-аграрій, багаторічний керівник сільськогосподарського науково-виробничого підприємства, письменник і публіцист Сергій Медвідь у коментарі телеканалу I-UA.tv.

«Туреччина хоче, щоб зерно вивозилося, і навіть створює „зернові коридори“, бо в неї більшість млинів для переробки українського зерна. Якщо ми не даємо зерно, там починається безробіття. Оскільки ми аграрна країна, ми не можемо вирощувати тільки для себе», — зазначив він.

Аграрій підкреслив, що в Україні має залишатися близько 10 мільйонів тонн зерна.

«Нам потрібно на людину 125 кілограмів хліба на рік у середньому. Помножити на кількість населення — 42 мільйони. Навіть якщо із запасом, нам потрібно 5−6 мільярдів. Також має бути ще річний-дворічний запас. А в хороший рік ми виробляємо 50 мільйонів тонн. Усе те інше можемо продавати, або переробляти, що додатково б створювало нові робочі місця. Це вже промислове виробництво», — додав Медвідь.

Читайте також


Наші будинки стоять без світла, а ми продаємо електроенергію до Європи — Руслан Соболь

З 1 листопада деякі непобутові споживачі почнуть платити за світло більше згідно з рішенням Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Однак граничні ціни на електроенергію для бізнесу можуть збільшити на 4−23% до кінця року. Рішення про це мають затвердити в листопаді 2023-го. Тож чи не знищать такі рішення бізнес під час війни, та як виходити з цієї ситуації, журналісти спитали голову ГО «Асоціація власників малого та середнього бізнесу» Руслана Соболя.