Регіональна економічна модель має бути сформована до настання факту деокупації, — експерт

Насамперед політика реінтеграції — це питання створення умов соціально-економічної стабільності у звільнених від окупантів регіонах.

Володимир Тетерук і Юрій Смелянський
Володимир Тетерук і Юрій Смелянський

Про це заявив економічний експерт Юрій Смелянський в інформаційній хвилі «Весна іде — крокуємо до перемоги» на телеканалі I-UA.tv.

«Декілька днів тому Верещук зробила заяву про те, що до середини березня буде готова стратегія підготовки кадрового резерву для Криму. Стратегія розробляється терміном від 8 років і більше, а влада вже неодноразово заявляла, що деокупація Криму відбудеться цього року. Ті, хто цікавиться цим питанням, чули, що в Україні працює таємнича група чиновників, які розробляють стратегію реінтеграції Криму. Водночас одна вже стратегія є, і вона була затверджена в лютому 2021 року. У влали виникла потреба розробити ще одну стратегію. Але якщо стратегії немає, то як збираються готувати кадровий резерв? На що їх будуть орієнтувати? Реінтеграція — дуже складний і тривалий процес, якщо нею займатися серйозно», — зауважив він.

Стратегічна мета реінтеграції насамперед стосується людини, її свідомості, психологічного стану, здоров'я, благополуччя та відновлення справедливості. Так вважає західна наука та міжнародні організації, зазначив гість програми.

«Якщо говорити про реінтеграцію виключно в контексті будівництва транспортної інфраструктури (а влада про це говорить), то це московщина, це радянський соціалізм, а це ідентичні поняття сьогодні. Адже будівництво чи відновлення зруйнованих об'єктів є лише одним з інструментів забезпечення адаптації людини, яка демобілізується після закінчення війни, яка звільниться від окупації, яка повернеться з вимушеної еміграції або з полону», — пояснив економіст.

Саме тому, за його словами, цілком логічно, що процес реінтеграції, як і процес формування політики реінтеграції, має розпочатися з відновлення економічної моделі.

«Наприклад, Криму як регіону, який буде звільнено, як природної та невід'ємної частини економічної моделі України. Структурно-регіональна економічна модель має бути сформована до настання факту деокупації, а не після. І тут виникає ще одне питання. А невід'ємною частиною якої єдиної економічної моделі мають стати економічні моделі деокупованих регіонів? Де реалізовуватиметься політика реінтеграції? І яка? Чинна — спрямована на монополізм, на корупцію, на зв'язки, на державний тиск, на економічну залежність людини від влади тощо», — додав Смелянський.

Він вважає, що позитив проглядається, але все залежить від суспільства.

«Нам потрібна інша безперспективна економічна модель у цілому в державі, яка буде насправді орієнтована на розвиток. Але для чинної влади, на жаль, це велика проблема. Це головна проблема. Бо якщо формувати політику реінтеграції та будувати нову економічну модель, орієнтуючись на потреби та інтереси людини, ламається вся система відносин в Україні, та система, яку влада всіма силами намагається законсервувати та зберегти. Фактично для того, щоб відбулося це відновлення, відбулася реінтеграція, нам треба дорослішати як нація, як суспільство. Дорослість, зокрема, означає розуміння, що головним чинником розвитку є зростання внутрішнього споживання насамперед за допомогою внутрішнього виробництва влади, розвитку конкурентного середовища, виробництва та пропозиції», — підсумував експерт.