Влада намагається переконати суспільство, що вона і є держава — економіст
Влада намагається переконати суспільство, що вона це і є держава. Саме тому оголошені нею стратегічні цілі стають інструментами самозбагачення окремих громадян та груп, пов’язаних з владою.
Про це під час ефіру розповів економічний експерт, співавтор Стратегії повернення Криму Юрій Смелянський.
«Влада використовує термін реінтеграція, як інструмент підвищення довіри до себе. Дуже багато обіцянок про те, що буде. Але відповідей та конкретики про те, що буде — немає. Проте суспільство хоче зрозуміти, як ця реінтеграція буде виглядати на практиці. Таке питання, в першу чергу, ставлять люди, які залишили окуповані території чи перебувають там. Віце-прем'єр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук днями заявила, що до середини березня буде готова стратегія підготовки кадрового резерву для Криму. Проте стратегія розробляється терміном від 8 років, а влада заявляла про деокупацію Криму вже цього року. Навіть, якщо вдасться підготувати цей кадровий резерв, то виникає питання, на що його будуть орієнтувати. На які стратегічні цілі? Адже реінтеграція це дуже складний та тривалий процес. Будівництво та відновлення зруйнованих об’єктів є лише одним з інструментів забезпечення адаптації людини, яка демобілізувалася після закінчення війни, повернулася зі змушеної окупації чи полону. Проте якщо якість життя стане гіршою, то не слід чекати на позитивні результати реінтеграції», — каже експерт.
Він підкреслив, що політика реінтеграції - це питання створення умов соціально-економічної стабільності у звільнених від окупантів регіонів.
" Тому цілком логічно, що процес реінтеграції має розпочатися з відновлення та коригування економічної регіональної моделі Криму, Донецької, Луганської, Херсонської чи Запорізької області. Нам слід дорослішати та зростати, як нації та суспільству. Цим чинником стане зростання внутрішнього споживання та інтересів, а також розвиток конкретного середовища та пропозицій й благ. Політики вже багато років поспіль говорять, що благополуччя залежить від сили держави. Зокрема, вони кажуть, що треба зробити державу сильною і потім займатися питанням потреб людей. Влада намагається переконати суспільство, що влада це є держава. Відповідно до такої позиції оголошуються стратегічні цілі. Саме тому вони постійно кажуть про інвестиційний клімат, обсяг іноземних інвестицій, обсяг експорту та валютної виручки. Тобто все це робить державу зовні залежною. З іншого боку такі стратегічні цілі стають інструментами самозбагачення окремих громадян та груп, пов’язаних з владою. Тобто породжує корупцію. А де ж інтереси платників податків? А для них від влади є гасло — треба потерпіти та затягти паски. Проте успішними є держави, де інтереси бізнесу, суспільства та влади збалансовані", — резюмує економіст.
