Конституція — це не юридичний документ, а політико-правовий, — Шишкін
Головна задача будь-якого органу конституційної юстиції — це трактування, тлумачення Конституції в системному розумінні з тими законами, які наближені до тої норми, яка міститься в цьому документі. Повинен бути обов’язково системний підхід.
Про це зазначив суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін у програмі «Чистка влади» з Володимиром Тетеруком на телеканалі I-UA.tv.
«Роль конституціоналістів затирається з точки зору аналізу Будапештського меморандуму, наприклад. І ще одне завдання конституціоналістів — не нехтувати так званими політологічними нюансами, тому що Конституція — це й політологічний документ. Не даремно говорять, що це не юридичний документ, а політико-правовий документ», — підкреслив він.
Вперше Верховна Рада проголосувала в 1993 році за ратифікацію договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але визначила 13 додаткових умов.
«Ці умови включали гарантії безпеки фінансової допомоги та утилізації носіїв ядерної зброї або самої ядерної зброї, компенсації вже за відправленої до росії тактичної ядерної зброї, а також визнання того, що лише 36% пускових установок і 42% боєголовок на українській території мають бути ліквідовані. Це навіть не половина. А все інше, відповідно до цих 13 додаткових зауважень, залишаються в Україні, чого нам сьогодні не вистачає», — вважає експерт.
За його словами, ця резолюція Верховної Ради викликала злобу у Сполучених Штатів, тому що вони хотіли повне розвантаження.
«Комуністів було більше в першому парламенті, це зрозуміло. 375 членів комуністичної партії із 450 депутатів. Нас, народної ради, було 110. І от ця комуністична більшість почала фрагментуватися в 90-му році. З'явилися люди, яких можна вважати націонал-комуністами, ортодоксальними „комуняками“ і „серединкою“. У чому тенденція „серединки“? Вона починає задумуватися. Ці люди були освічені, думаючі, і вони також починали замислюватися та хитатися в бік націонал-комуністів. І між 90-м і 93-м роками пройшли три роки їхнього перевиховання, їхнього переосмислення внутрішнього, і фактично вже в 93-му році вони стояли на позиції», — розказав гість програми.
Якщо подивитися, які закони приймалися, то були прориви в бік державотворення, у тому числі обороноздатності нашої країни, сказав Шишкін.
