Законопроєкт «Про інститут зареєстрованих партнерств»: що це, переваги й недоліки проєкту та чи на часі такі зміни

Законопроєкт «Про інститут зареєстрованих партнерств» — це закон, який пропонується як альтернатива шлюбу, яким можуть скористатися одностатеві чи різностатеві пари. Про це розповіла Тіна Собко, ЛГБТ-активістка, спеціалістка з комунікацій Євразійної коаліції зі здоров’я, прав, гендерного та сексуального різноманіття (ECOM), у коментарі телеканалу i-ua.tv.

«Саме визначення „реєстровані партнерства“ — це добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї чи різної статі. Він створений, бо в нашій країні поки що не хочуть або не можуть прийняти шлюбну рівність, яка б змогла надати всі юридичні права одностатевим парам, які також є сім'ями, є партнерами між собою, але не мають жодних соціальних, правових захистів між собою. Тому в деяких країнах і в нашій пропонують таку альтернативу як цивільні партнерства», — пояснила вона.

Однак у законопроєкті є свої недоліки, зазначила ЛГБТ-активістка.

«Звісно критика законопроєкту в тому, що це все ж таки не шлюбна рівність, і все ще одностатевим парам доводиться щось придумувати, щоб мати ті самі права, що й гетеролюди. У цьому значний мінус. І все одно це буде такий маркер, що люди не в шлюб вступають, а отримують цивільні партнерства. Це все одно не рівнозначно», — додала Собко.

Проте, за її словами, наразі справді дуже важливо приймати такі закони, у цьому випадку про цивільні партнерства, щоб одностатеві пари нарешті могли мати такі ж права, як і гетеросексуали.

«Особливо соціальні, майнові права і все, що стосується розпорядження тіла після смерті партнера/партнерки, бо наразі дуже багато ЛГБТ-людей служать у ЗСУ, у ТрО, і таким чином їхні чоловіки/дружини не мають жодних прав щодо своїх партнерів», — підкреслила експертка.

Вона зазначила, що саме війна вплинула на українське суспільство рухатися швидкими темпами до європейських цінностей.

«Звісно круто, що більша частина українців й українок підтримали ідею, що одностатевим парам потрібні захищені права. Дуже важливо пам'ятати, що, на жаль, зареєстровані партнерства не є рівноцінними шлюбу. Наприклад, там ніяк не описані права та обов’язки щодо спільних дітей. Тобто ЛГБТ-пари не можуть ні усиновлювати чи удочеряти дітей, ні мати спільні права на дітей. Це все ще дуже сильна прогалина, яку не перекриють цивільні партнерства», — пояснила ЛГБТ-активістка.

Авторка проєкту Інна Совсун відповіла в інтерв'ю виданню «Главком», що сумнівається, що прямо зараз цей закон «може пройти».

«Мені дуже складно описувати якусь перспективу, чи насправді його зможуть прийняти. Мені хочеться вірити, що цей законопроєкт приймуть, тому що на нас зараз дивитися вся Європа, і для нас це репутаційно дуже важливо. Ми бачимо, що президент України підтримав ідею створення цивільних партнерств, і в нас є депутати й депутатки, які підтримують це», — вважає Собко.

Після подання законопроєкту на депутатку очікувала хвиля хейту в соціальних мережах і навіть особисті погрози.

«Звісно на Інну Совсун буде хейт від прихильників антигендерних рухів, куди входить і церква. Усе, що стосується прав ЛГБТ-людей, викликає досі в деяких верств населення негатив, але ми не можемо на це спиратися. По-перше, у нас світська держава. По-друге, правова держава. По-третє, ми йдемо в Євросоюз. Тому звісно дуже важливо, щоб права всіх верств населення, у тому числі ЛГБТ-людей, були максимально захищені. І сподіваємося, що колись у нас буде шлюбна рівність, щоб зовсім прибрати питання нерівності одностатевих пар і гетеросексуальних пар», — підсумувала експертка.