Зараз говорити про це зарано, а після нашої перемоги буде вже запізно, — експерт про діяльність політпартій
Зараз говорити про діяльність політичних партій зарано, а після нашої перемоги буде вже запізно. Розбиратися з цим парадоксом — справа українських політиків.
Про це заявив незалежний дослідник політичних партій Тарас Плахтій у програмі «Суспільні діалоги» з Олексієм Якименком на телеканалі I-UA.tv.
«Політична партія є багатовимірним політичним суб'єктом. Його аспекти вивчають різні наукові дисципліни. Політична партія по своїй суті є політичним актором, який змагається за владу після перемоги на виборах, бере участь в управлінні державою. У той же час політичні партії чітко визначені законодавством і юридичними особами або суб'єктами права, які дотримуються власного статуту та діють у законодавчому полі тієї чи іншої країни. Але разом з тим політична організація відноситься до класу організацій, або організаційних суб'єктів, закономірність та створення розвитку яких вивчає низка організаційних дисциплін. Складність поєднання тих усіх аспектів різних наукових дисциплін полягає в тому, що частина з них є гуманітарними, частина — юридичними, а частина — технічними. Власне це і являє собою ту перешкоду, яка не дозволяє гуманітаріям побачити технічну частину організації», — пояснив він.
За його словами, політичні партії після 30-річної діяльності цілковито втратили свою довіру, очевидно, внаслідок того, що вони не здатні управляти складним сучасним суспільством і державою. Експерт перелічив основні проблеми чинних політичних партій.
«По-перше, їхня катастрофічна фрагментація внаслідок незадоволення амбіцій частини їхніх членів-політиків з лідерським потенціалом. Другою проблемою є гра з нульовою сумою в українських ієрархічно структурованих політичних партіях, коли політики, які грають, розуміють, що виграє один за рахунок програшу всіх інших. Але тим не менше їх захоплює ця гра і вони продовжують грати. Така партія також маргіналізується, розколюється і не досягає успіху через таку гру. Наступна проблема — низький рівень організаційної складності українських партій при тому, що складність зовнішнього середовища суспільства і світу різко зростає. Четвертою проблемою є непридатність класичних стратегій розв'язання внутрішніх організаційних конфліктів, які застосовуються в бізнесі, до розв'язання конфліктів в підрозділах політичних партій. Ще однієї проблемою є брак фінансування і доступу до медіа у більшості партій, які не мають олігархічного фінансування. Також великою проблемою є набута пасивність українських політиків та активістів без фінансування. Також однією з проблем є хаотична точкова активність партійних підрозділів в умовах, коли не визначений продукт діяльності партії», — розказав дослідник.
А однією з ключових проблем партії Плахтій назвав критично малу кількість часу, який можуть на волонтерських засадах виділити члени партії на партійну діяльність.
