Усіх неугодних Єрмаку зняли з посад, позакривали у в’язницях, або ліквідували — Дудінн

Те, що побоявся опублікувати Ю. Бутусов. Позиція екс-керівника УСБУ в Харківській області Романа Дудіна стосовно того свавілля, яке відбувається з 29 травня 2022 року.

Роман Дудін
Роман Дудін

​Не буду зупинятись на всіх нюансах цього замовного політичного переслідування. Ті, хто спостерігають процес у Фейсбуці, Ютубі, Тік-Тоці на сторінках із назвою «Дудін Роман», чудово розуміють абсурдність висунутих стосовно мене звинувачень, заангажованість ДБР, Прокуратури та Судів. Цей «Глядський цирк» подивилось загалом більше 30 млн людей, як в Україні так і за її межами. Хочу дати трошки аналітики та дослідити причинно-наслідковий зв’язок подій у м. Харків, Харківській області та Україні.

​29 травня 2022р. В. Зеленський відвідує м. Харків, де людина відомого в Україні В. Слюсарєва, народний депутат П. Сушко організовує йому зустріч з очільниками регіону, щоправда «забувши» запросити на неї Прокурора області, командирів частин та підрозділів, які здійснювали оборону міста та керівника УСБУ. Я, доречі, відповідав у той момент за охорону Гаранта та весь час перебував не далі ніж за 100−200 метрів від нього. На цій нараді губернатор О. Синєгубов, мер І. Терехов, начальник ГУНП В. Тимошко та начальник Харківського Гарнізону С. Мельник «розповіли», як вони «героїчно захищали» місто, та як це не робило СБУ та я особисто. Тут треба зазначити, що у цій ситуації співпали інтереси декількох осіб, а саме: К. Тимошенко, якому стало відомо, що О. Синєгубовта він особисто документуються УСБУ за фактом розкрадання «гуманітарки»; А. Єрмак, якому конче необхідний був привід дискредитації Голови СБУ І. Баканова, як непідконтрольної йому особи та призначення на цю посаду маріонетку; В. Слюсареву, який знав, що в рамках кримінального провадження встановлено факти його виїзду в росію, саме напередодні вторгнення та факти його співпраці із спецслужбами країни-окупанта; О. Татарову, чий ставленик — начальник ГУНП також в рамках кримінального провадження документувався за розкрадання найбільшого ТРЦ міста Харків «Нікольский». Отже, 29 травня 2022р. В. Зеленському дали прочитати текст, у якому він на весь світ заявив, що «я займався своїми справами», за що він мене і звільнив. Після цього виступу у «Марафоні» бєлгородське управління фсбвідсвяткувало цю подію в ресторані, а одногрупник начальника Харківського гарнізону С. Мельника, за сумісництвом керівник підрозділу мдб лнр, отримав за два тижні «зірку героя росії».

​Слід зауважити, що психологічно зазначена операція прорахована була дуже грамотно, із використанням особливості В. Зеленського, а саме те, що він «завжди правий» та ніколи не «відмотує ситуації» після вже прийнятих рішень.

​Наступні три місяці відбувались у режимі інформаційних атак на мене, які я з тим чи іншим успіхом аргументовано відбивав.

​В той же час ДБР, як «ручна» структура А. Єрмака, намагалась переслідувати мене у кримінальній площині, водночас, І. Венедиктова, як Генеральний Прокурор України відмовилась приймати участь у відвертому політичному переслідуванні та виконувати забаганки А. Єрмака, якому конче необхідно було прибрати І. Баканова, як непідконтрольний канал надходження інформації В. Зеленському. А. Єрмак пішов іншим шляхом, він «виніс» і І. Венедіктову і І. Баканова одночасно, створивши інформаційний привід, шляхом затримання начальника УСБУ в АР Крим О. Кулінічата сформувавши тезу про «Значну кількість зрадників в СБУ та Прокуратурі». Водночас, для просування на посаду Голови СБУ підконтрольної собі особи, через «Марафон» необхідно було сформувати історію із назвою «Пошук зрадників» або «Борця із кротами в СБУ», і тут знову згадали про мене, тим паче, я активно відповідав Синєгубовим-Тереховим у соціальних мережах, а кількість осіб, яким я своєю діяльністю в Харківській області не дав «заробляти» на війні, була чималою. Залишилось мене знову «відіграти» на психологічних особливостях В. Зеленського та донести до нього, що Р. Дудін виступає проти Президента, хоч того і не було, но то таке, А. Єрмак залишився єдиним каналом потрапляння інформації В. Зеленському.

​У серпні 2022р. ДБР отримало команду на підготовку «Гучної спецоперації» із затримання «Зрадника».

​11 вересня 2022р. до моїх батьків, де я перебував відповідно рапорту, приїхали дві посилені групи спецназу ДБР із командою на «жорстке затримання», яку, щоправда, не виконали. Провели обшуки у батьків, та у м. Києві за місцем проживання та вилучили табельну і нагородну зброю, посвідчення, телефон, ноутбук дружини та непрацюючий вже років із 10 системний блок дитячого комп’ютера.

​12 вересня Печерський районний суд м. Києва прийняв рішення про взяття мене під варту строком на два місяці без альтернативи застави. Тут, до речі, є два цікавих моменти: перший — в українськійверсії Вікіпедії була змінена інформація про мене 10 вересня, тобто за 2 дні до суду та за 1 день до фактичного затримання, другий — взяття мене під варту розглядала суддя Печерського суду С. Волкова, на яку, дивним чином, п’ять раз поспіль система розподілу, яка має рівномірно розподіляти засідання між усіма суддями, розподілила саме засідання у моїй справі.

​Далі цікавіше, мене «закрили», інфопривід — шалений, тиждень «Марафон», усі ЗМІ, телеграм-канали розповсюджують стосовно мене та моїх близьких наративи, яким позаздрив би Гебельс. Не маючи змоги отримувати інформацію, із подивом дізнався, що у перший день повномасштабної війни я, виявляється, виїхав до батьків на Волинь, де, за різними версіями, перебував від одного до трьох тижнів. Виявляється, що будинок батьків площею у 95 кв. м, побудований 15 років назад — це маєток, якому не має рівних у країні та збудований, за час мого перебування на посаді у 2020−2022 роках. Мама не знала, що вона, виявляється, мешкає не на Волині, а на окупованій території Харківської області, до речі, саме в цій області вона не була жодного разу у житті. Дружина та діти з подивом дізнались, що на посади в УСБУ Харківської області я призначав не тільки коханок, до чого вони звичайно вже звикли, а й коханців, на що дружина вже відверто обурилася. До речі, після цих публікацій, родина почала питати, чому я мовчав про багатомільйонні рахунки, маєтки у Кончі-Заспі, яхти, машини, бізнеси тощо. Дружина питає, чому я їй не сказав, що вона близька родичка О. Зеленської? Коротше кажучи, такого безкоштовного піару у своєму житті, я ще не мав.

​Далі пішли Суди. Кожне засідання веде суддя, який писав дисертацію чи у О. Татарова чи у О. Синєгубова, на кожному засіданні обов’язково присутні (не гласно) співробітниці 5 відділу управління «З» (політичного) ДЗНД СБУ. Погрози адвокатам, волонтерам, журналістам, які мене підтримують. Жодної реакції з боку суддів на докази моєї невинуватості, порушення процесуальних норм з боку ДБР та Генпрокуратури. Затягування строків розгляду по моїм заявам та негайні судові засідання за клопотанням ДБР та прокуратури. Хоча тут, як раз, все зрозуміло — судді, які назначались за януковича і у яких давно вичерпались строки перебування на посадах, що робить їх прямо залежними від ОП, заяви В. Малюка про те, що у незгодних з ним суддів він знаходить гранати, особисті зобов’язання суддів перед О. Татаровим та О. Синєгубовимперетворюють ці засідання у фарс. Ті, хто спостерігають за цими засіданнями у мережі Інтернет, бачать, що текст прокурора не змінюється взагалі, а мною та моїми адвокатами спростований кожен абзац. При цьому прокурор посилається лише на покази, я — надаю відео, фото та документальні матеріали. Констатую — Суду в Україні не має, від слова зовсім, принаймні, за вказівкою Офісу Президента та А. Єрмака можуть виносити будь-які рішення, не зупинить, напевно, і друге пришестя Христа у Судову залу, все рівно зроблять, як скажуть посланці від А. Єрмака.

​13.03.23р., як подарунок на мій день народження, структура, яка у повному складі 23 лютого 2022 року із дружинами, дітьми, котами, собаками, майном вирушили на захід України та протягом майже двох місяців «воювала» в районі митних постів на кордоні з Євросоюзом залишивши той же самий текст, змінила мені підозру із ч.1 ст. 111 на ч.2 ст. 111, яка передбачає вже довічне позбавлення волі та додала ще ст. 402 «Непокора». Майже одразу після цього по «Гебельс-ТV» виступили диктори із траурними голосами і повідомили, що все — світить довічне.

​Дивимось матеріали. Цілих 13 томів! 10 томів — процесуальна макулатура (заяви до суду, Ухвали, Постанови, Клопотання, Скарги тощо). 3 томи — Покази сторони обвинувачення. Що доведено в них?:

— Голова ХОВА О. Синєгубов та мер І. Терехов 24 лютого 2022р. із 8:00 ранку до 12:00 дня зі своїм оточенням сидять в ресторані Харкова із вимкненими телефонами. ХОДА і мерія зачинені, засоби зв’язку із Президентом виключені.

— Начальник ГУНП В. Тимошко 24 лютого видає наказ поліції Харківської області — «Хто не хоче воювати, написати рапорти на звільнення та здати зброю і їхати додому»

— Р. Дудін виконував накази отримані в присутності свідків та повністю погоджує свої дії з Києвом.

— Під час виїзду у м. Київ з 26.02.22р. по 01.03.22р., у місті залишаються співробітники, приміщення УСБУ закрите, майно вивезене, зброя роздана, у тому числі і співробітникам поліції, яким В. Тимошко відмовився видавати зброю

— Покази В. Тимошко, що саме він дав команду та керував групами поліції по відкриттю та проникненню в будівлю УСБУ.

Що спростовано? Насправді — ВСЕ!

​Із цікавого:

— Покази О. Синєгубова і І. Терехова, що за моїм наказом їм пошкодили спецзв’язок із Президентом. Отримана офіційна відповідь Держспецзв’язку, що жодних пошкоджень із 24.02.22р. по 01.03.22р. не було.

— Покази В. Тимошко про видачу зброї поліції. Отримано офіційну відповідь, що працівники Управління ДСР Національної поліції України отримувало зброю у мене.

На чому ґрунтується розповідь речниці ДБР — насправді, ні на чому, цей доблесний підрозділ знову знімає фільм на замовлення Офісу Президента України. Текст розрахований на «Марафон» та іноземних партнерів, так би мовити: «дивіться, як ми працюємо, у вас не повинно виникати жодних сумнівів у тому, що ми робимо».

​Чому таке відбувається?

​В. Зеленський абсолютно не впливає на внутрішні процеси в Україні. Все, що відбувається всередині нашої держави повністю під контролем А. Єрмака. Насправді, російські спецслужби, не розуміючи, що «бункерний дід» наважиться на війну, повністю просрали їх військовий наступ у лютому минулого року. Водночас, після всіх кадрових рішень, розуміючи, що наш народ фактично неможливо здолати на полі бою і люди починають воювати не питаючи дозволу Києва, основний акцент зробили насамперед на, так званій, агентурі впливу у керівних органах нашої держави. На сьогоднішній день не залишилось жодної правоохоронної чи спеціальної структури, у яких керівні посади не займають люди, підконтрольні А. Єрмаку чи О. Татарову. Митні та прикордонні структури контролюються людьми В. Слюсарєва. Губернатори замикаються на А. Єрмака. Усіх неугодних або зняли з посад або позакривали у в’язницях, або ліквідували. Єдиний, хто поки тримається та непідконтрольний росії — це В. Залужний. І це не завдяки чомусь, а всупереч всьому. Вся внутрішня політика акцентована на створення внутрішнього конфлікту в Україні для створення контрольованого росією управління нашою державою. Наразі, під керівництвом А. Єрмака атакують волонтерів та розпродають «гуманітарку». «Атакували» селян, купивши у них зерно в середньому по 100 $, продавши по 500 $, заробивши більше 10 млрд доларів США, вимивши із казни НДС та розповівши про «перемогу», від якої селяни просто відмовляються сіяти в цьому році, бо з такою державною політикою вони вже не власники, а кріпаки. Нагадаю, що сусідня Молдова скуповувала зерно у своїх селян по 300 $, а Європа — по 400 $. До речі, селяни солярки по 2 гривні за літр не спостерігають, так що нас чекає +/- 20% від минулорічного врожаю, а Туреччину та Європу — значний приплив мігрантів. «Атака» на військових почалась із команди здатися в полон у Маріуполі, потім Дудін, Марченко, Кривонос, «Купол», тисячі війскових, котрі після поранення перестають отримувати гроші і тисячі родин, які не отримують ні копійки, доки їх чоловіки та дружини перебувають у полоні. На прикладі СБУ — фактично не залишилось у керівництві офіцерів, котрі дієво захищали Україну, вони замінені «повертанцями» із заходу України. Мовчу про бізнес, лікарів, вчителів тощо, ситуація скрізь одна! та сама.

​Чи розуміють Партнери та, насамперед, США ті процеси, які відбуваються в Україні та той факт, що росіяни фактично, своєю агентурою керують процесами у цій таємній війні? Якщо відкинути геополітичні інтереси та сподівання союзників на участь у економічних процесах після закінчення війни, станом на зараз можливо зробити два припущення:

1) Розвідувальну та агентурну діяльність продовжують здійснювати ті ж самі керівники та співробітники, що доповідали у Вашингтоні та європейських столицях про «Другу Армію Світу» та «Київ за три дні» і, тоді сміливо можливо констатувати їх повний провал у агентурній боротьбі з росією на території України та цілковите нерозуміння особливостей менталітету українців, а також наслідків, до яких це може призвести.

2) Всі все чудово розуміють, проте, або вважають, що якщо у машини відвалилось колесо, вона ще може доїхати 50 км до СТО або на цю російську «агентурну» публіку у них власні плани, в яких інтереси українців стоять не на першому місці.

Знову таки, тоді я наголошую на цілковитому нерозумінні нашого менталітету і, як наслідок, неможливість спрогнозувати чи передбачити наслідки цих ігор. росіяни 100% набагато краще знайомі із українською ментальністю та особливостями політичного та державного управління.

​Повертаючись до моєї ситуації, що буде відбуватись зараз?

ДБР та Офіс Генерального прокурора України перекинуть справу у підконтрольний суд, швидше за все у м. Харків під контроль В. Слюсарєва та О. Синєгубова і тут, знову ж таки, можливі два варіанти:

1) Турборежим, 2−3 розгляди і — вирок, сьогодні А. Єрмак здатний посадити мене і за спалення Наполеоном москви

2) Розтягування «задоволення» на роки, чудово розуміючи, що саджати немає за що, ручний суд то не може зібратись, то допитати свідків (бо війна), то доставити мене до зали суду (в Апеляції вони так постійно практикують) і таке інше.

У любому випадку чудово розумію одне: доки Україною керує російська агентура, за все те, що я зробив проти росії, я буду сидіти у тюрмі, жоден суд мене не випустить.

Водночас, враховуючи, що у рамках відкриття матеріалів справи, я маю надати докази своєї невинуватості, а ДБР «забули» долучити мій телефон до речових доказів, на якому, як я зазначав у всіх судах в мене збережена вся переписка із 01.01.2022р., у тому числі, хто кому і які команди надавав напередодні 24 лютого 2022р., а також повна хронологія подій з повномасштабного вторгнення, знову ж таки із груповими чатами керівництва Харківського регіону та групами регіональних керівників та керівництва СБУ, мною буде направлено запит В. Малюку для отримання дозволу на відкриття цих матеріалів стороні обвинувачення, а також 1 терабайту відео із керівництвом Харківського регіону, проведених напередодні 24 лютого та після нарад, прийнятих рішень і виконаних наказів та команд. Відео, де у тому числі, він заслуховує керівництво регіону та військових, в результаті якого, значна кількість співробітників УСБУ в Харківській області була нагороджена.

Враховуючи те, що значна частина цієї інформації має гриф «обмеження доступу», В. Малюк, як Голова СБУ, може надати цей дозвіл. А, враховуючи той факт, що у «Марафоні» речниця ДБР розповіла про довічний термін ув’язнення, у випадку відсутності такого дозволу прийдеться звертатись до патріотично налаштованих громадян та шукати цю інформацію в мережі Інтернет, кажуть, там можливо знайти все.

​У випадку «Гострої серцевої недостатності», маю надію, патріотично налаштовані громадяни оприлюднять цю інформацію і так.

​І, до речі, є у українців така народна забава «Закусь», так от мене ця ситуація дуже закусила і свою непричетність я доведу, навіть, якщо мені доведеться за для цього померти. А лякати мене, проводити внутрішньо-камерні розробки, тримати в одиночці чи карцерах, погрожувати рідним, адвокатам — марна справа по відношенню до офіцера, який на війні з 2014 року і, напевно, єдиний начальник Управління, який з 24 лютого 2022р. не соромився зі своєю «Альфою» з автоматом бігати по всіляким «гребеням».

​Ну і на останок, користуючись рідкою можливістю висловитись та тим, що у В. Зеленського не знайшлось часу заслухати людину, котра, майже 2,5 роки виконувала його накази і не звертала уваги на всіх корупційних «ходаків», хотів би звернутись до Президента України.

​Пане Президенте,

​Ваше оточення руками ДБР та Офісу Генерального прокурора України звинувачують мене у вчиненні злочинів, передбачених статтями:

— Ст. 111 — «Державна зрада», при цьому, у матеріалах справи жодного іноземного сліду не зафіксовано, стаття ґрунтується лише на внутрішньому переконанні слідчого та прокурора, що я, нібито, бажав допомогти окупантам, не вступаючи з ними в будь-які переговори. Чи не могли би Ви запитати у панів А. Костіна та О. Сухачова, яким чином логічновони можуть пов’язати наступні факти із моїм, нібито, бажанням вчинити державну зраду?:

1) Вмовив В. Залужного залишити 92 бригаду в м. Харків

2) 15 лютого 2022р. запровадив навчання усього гарнізону та закрив регіон блок-постами

3) 22 лютого 2022р. перехопив розмову та затримав агента, який мав підпалити три церкви московського патріархату для створення приводу для вторгнення росіян

4) 23 лютого 2022р. заблокував аеропорти Харкова та вимкнув навігацію у 5-ти областях України

5) 24 лютого 2022р. перший в Україні видав зброю раніше підготовленим групам та ветеранам АТО/ООС

6) Здійснив доставку та спільно з ГУР МО підірвав мости у напрямку руху ворога

7) Спустив греблю на р. Сіверський Донець, чим зупинив ворога на три тижні

8) З нуля розробив та запровадив систему управління військовими на базі платформи Apple

9) Щоденно забезпечував Харків 30 тонами хліба та доставив більше 600 тон гуманітарного вантажу

10) Отримав інформацію та спрямував удар по головному військовому росії В. Герасимову та офіцерам російського генштабу

11) Зловив громадянина США, співробітника біолабораторії із допуском до таємниці США, якого росіяни через Варшаву витягували до себе, щоб показати «співробітника» українських біолабораторій

12) Передав 83 танкові двигуни та 20 вагонів танкових запчастин до ЗСУ

13) Зробив 1/3 результату всіх підрозділів всієї України

— Стосовно ст. 407 КК України «Самовільне залишення частини» — яким чином пан О. Сухачов і пан А. Костін можуть прокоментувати той факт, що у справі є купа свідків, що я отримав і виконав наказ. І спитайте у когось із юристів — чи може бути СЗЧ у складі 30 осіб елітного спецназу, який, до речі, прибув на Ваш захист

— Ну і, нарешті, ст. 402 «Непокора» — у тих же панів, якщо можливо звісно, запитайте — Повне припинення діяльності СБУ, як контррозвідувального органу в умовах війни — це законний наказ, чи ні?

Я вже сьомий місяць намагаюсь отримати відповіді на ці питання. Таке відчуття, що Ваше оточення вважає, що всі розумні люди зібрались на вулиці Банковій, все інше населення України — Ідіоти.