Експерт розповів, чому запровадження пенсійної накопичувальної системи — це шахрайство

Про це i-ua.tv заявив експерт з економічних питань Юрій Гаврилечко.

«Накопичувальна система в гривні — це шахрайство. Адже в гривні неможливо накопичити гроші впродовж будь-якого тривалого терміну, тому що гривня не виконує й половини функцій грошей! До речі, гроші мають, щонайменше 5 функцій, які визначають, що вони гроші, а не щось інше. Перший — засіб розрахунку, тобто інструмент для створення бізнес-планів на коротко-, середньо- та довготермінові періоди. Якщо короткотермінові плани ще можна обрахувати в гривні, то середньо- та довготермінові — ні. Другий — засіб платежу, що гривня виконує в повному обсязі. Далі еквівалент вартості засобів виробництва. Однак нацвалюта цю функцію не виконує. Також гроші мають виконувати функцію накопичення капіталу. Однак гривня цю функцію не виконує. П’ята функція — засіб міжнародних платежів. Гривнею не можна безпосередньо розрахуватися за імпортоване. Відповідно з 5 функцій грошей гривня повністю виконує лише одну функцію і обмежено ще дві. В таких умовах накопичувати щось неможливо», — каже експерт.

Він зазначив, що чинном законодавством передбачено 3 критерія щодо створення обов’язково накопичувального рівня пенсійної системи.

«Щоб накопичувальний рівень запрацював, він має в цілому відповідати рівню розвитку економіки. Перший критерій мінімальна пенсія має становити не менше, ніж прожитковий мінімум. Другий — два роки поспіль до запровадження накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення ВВП мало зростати. Третє — пенсійний стаж повинен бути бездефіцитним. Тобто власні надходження пенсійного фонду мали б покривати всі його видатки на сплати пенсій. В вересні 2004 року Україна під вибори виконала перший критерій. Всі пенсії були підняті до рівня прожиткового мінімуму. Хоча базовий закон передбачав, що мінімальна пенсія мала становити 20% від середньої зарплати по Україні. Саме уряд мав зробити для цього всі умови. Під вибори це було скасовано, тому з вересня 2004 року у нас прожитковий мінімум немає нічого спільного з прожиттям на ці гроші. Крім того, у нас досі дефіцитний пенсійний фонд. А щодо зростання економіки протягом 2 років поспіль — ми бачили офіційну статистику. За минулий рік українська економіка впала на третину. Тобто з трьох критеріїв, які було закладено в базовий закон про накопичувальну пенсійну систему, не виконується два. Немає зростання економіки, також є дефіцит у пенсійному фонді. Тому за формальними ознаками вводити цю систему неможливо», — каже експерт.

Він підкреслив, що згідно закону, який було ухвалено ще 2003 року, передбачалося, що лише половина коштів, які віддавалися б в управління приватним компаніям, що мали керувати грошима обов’язкового накопичувального рівня, мали вкладатися в державні цінні папери. Інша половина мала йти в інші інвестиційні інструменти.

" Все це передбачало в Україні наявність фондового ринку. Однак його в Україні де факто не існує. Крім того, якщо подивитися на державні цінні папери, то можна побачити, що рівень їх дохідності є нижчим за рівень інфляції. Зараз у законопроекті передбачається, що частка коштів, які мають йти на придбання державних цінних паперів зросте з 50% до 80%! Відповідно закладається ситуація, коли всі заощадження будуть обов'язково знецінюватися кожного року", — каже експерт.

Він підкреслив, що в Раді зараз підіймаються питання накопичувальної пенсійної системи, щоб приватні компанії, які будуть керувати грошима, отримали зиск.

" Адже вони за свою роботу будуть витягувати кошти на адміністрування. А стосовно українців, то є гарантії, що вони нічого не отримають. Гривні виповнюється 27 років. Уявить, що ви почали на щось накопичувати у гривні з 1996 року. Якщо взяти рівень середньої зарплати і кожного місяця відраховувати по ставці 7% до накопичувального рівня, тоді за цей час українцям вдалося б накопичити на 7−9 місяців існування", — резюмує експерт.