Доцільно викладати не українську літературу, а літературу України, — освітній експерт

Нову заяву Лісового прокоментував освітній експерт Володимир Онацький у коментарі телеканалу I-UA.tv.

«За місяць роботи, як Лісовий очолює Міністерство освіти і науки, це вже не перша його ініціатива змін у шкільній освіті. Але суспільство не встигає навіть включитися в обговорення, бо одразу лунає контроверсійна пропозиція. Як було, наприклад, зі скороченням кількості предметів. І одразу пролунало, що мова не йде про скорочення. Була новина від пана Гурака про можливість переходу зараз на 12-річну систему навчання, та знову лунає коментар від МОН про те, що це зробити не можуть. Тобто не хотілося б, щоб вийшло так, як у тій казці про хлопчика та вовків, коли Міністерство запропонує якусь тему для обговорення, а суспільство навіть не буде її обговорювати, чекаючи на спростування», — зазначив він.

На думку експерта, програми з української літератури періодично мають переглядатися, тому що література відображає життя та реалії дітей.

«Твори української літератури мають відповідати віковим особливостям дітей, сучасним реаліям, з якими стикаються діти, тим проблемам, які їх хвилюють. Дуже важливо, щоб ми знайомили дітей не лише з класичними творами, а й тими творами, які відповідають саме інтересам дитини. Крім того, дуже важливим є, на мій погляд, щоб програми з літератури містили регіональний компонент. Також більш доцільно викладати не українську літературу, а літературу України, тому що в нас багатонаціональна країна, яка об'єднана однієї ідеєю, суверенітетом держави, але де ми всі різні. І ми не маємо втрачати ці національні компоненти та особливості, які є в кожному регіоні», — пояснив експерт.

Більш того, освітянин вважає, що література має бути цікавою.

«У нас є багато музеїв-квартир письменників, які функціонують у різних містах. На жаль, у підручниках практично не відображена їхня діяльність. І в нас дуже часто інформація про письменника формальна, не відображає цікавих фактів. І ми втрачаємо таким чином інтерес дітей», — додав він.

Також міністр освіти заявив, що курс української літератури потрібно оновити — додати туди низку інших імен — від ренесансно-барокових літературних творів до сучасних письменників.

«Цим мають займатися фахівці з української літератури, має бути проведений круглий стіл. Знову ж таки, у нас є Інститут літературознавства імені Шевченка, спеціалісти якого мають також брати участь у формуванні шкільної програми. Є представники системи бібліотек, які можуть дати свою інформацію, які твори з української дитячої літератури запитувані зараз читачами. Адже кожні 10 років змінюються діти, їхні погляди та проблеми. І те, що було актуальним 50 років тому, зараз взагалі може не сприйматися учнями», — наголосив Онацький.

Окрім цього, на його думку, у літературу необхідно включити більше творів про природу, про взаємини людини з тваринами, більше соціальних і психологічних текстів.

«Завдання шкільної літератури не лише дати літературознавчі терміни та поняття; найголовніше — допомогти молодій людині в її формуванні, знайти відповіді на ті питання, які її хвилюють. Урок української літератури має бути, мабуть, ще й уроком творчості дітей, коли дитина може на задану тему сама скласти поезію або есе», — відмітив освітній експерт.

У нинішньому викладанні історії України міністр освіти вбачає дуже багато імперського контексту. Тому Лісовий пропонує вивчати історію з погляду успіху країни.

«Вивчаючи історію України, учні мають зрозуміти, що є певні історичні закономірності. Історія розвивається по спіралі. Ми повинні дітей навчити аналізувати події минулого та встановлювати причини, чому вони відбулися, та їхні наслідки. Це має сформувати відповідальне ставлення за свій вибір. Україна є демократичною державою, і в кожного українця з дитинства має формуватися громадянська позиція стосовно того, що „Україна — це Я“. Від кожного з нас залежить, як ми будемо жити, яка в нас буде влада, якою буде наша країна та якою буде наша історія», — підсумував Володимир Онацький.