«Локальна пам'ять»: декомунізація на Чернігівщині та Полтавщині, а також інші новини з регіонів

Одноголосно члени ради проголосували за те, щоб рекомендувати демонтувати меморіальну дошку з текстом: «21 вересня 1943 року в день визволення Чернігова від німецько-фашистських загарбників на цьому будинку воїнами Радянської армії був встановлений червоний прапор». А вже 24 квітня відбувся демонтаж дошки з будівлі Чернігівської ОДА.

Також Консультативна рада відмовилася надавати статус пам’ятного знаку меморіальній дошці, яка повідомляє про те, що тут зупинявся російський поет Олександр Пушкін.

17 квітня у Центрі позашкільної освіти «Мрія» відбувся науково-практичний семінар для вчителів історії закладів освіти Салтівського району, присвячений Міжнародному дню пам’яток та визначних місць.

Начальниця північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова виступила з презентацією на тему «Історична пам’ять в бронзі та граніті». Директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук розповіла про харківський будинок «Слово» як письменницький кохаузінг. З учасниками семінару провели вікторину «Видатні харків’яни. Література рідного краю».

У Полтаві відбувся круглий стіл присвячений 125-річччю патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника.

У роботі круглого столу взяли участь історики, релігієзнавці, музейники, представники обласної влади та духовенства, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У межах круглого столу продемонстрували документальні та науково-популярні відео, присвячені діяльності патріарха Мстислава. Також на факультеті історії та географії Полтавського національного педагогічного університету презентували тематичну виставку, підготовлену фахівцями краєзнавчого музею.

У Полтаві та Лубнах відбулися меморіальні заходи до 150–ї річниці українського публіциста та ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського.

У Полтаві охочі вшанувати пам’ять Миколи Міхновського зібралися біля будинку Русових на Воскресенському узвозі, де встановлена меморіальна дошка на честь діяча. У меморіальних заходах взяли участь представники обласної влади, співробітники Державного архіву Полтавської області та обласного краєзнавчого музею імені Кричевського.

Модерував захід регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

У Лубнах у бібліотеці імені Володимира Малика та бібліотеці імені Володимира Леонтовича відбулися просвітницькі заходи, присвячені діяльності Миколи Міхновського.

Також полтавський телеканал «Місто+» показав науково-популярний ролик про Миколу Міхновського, який створила команда УІНП в межах проєкту «Люди свободи».

З ініціативи полтавського офісу УІНП у селі Погребняки Кременчуцького району демонтували монумент радянським піонерам, який розташовувався поруч із місцевою школою.

Наразі готується публічне обговорення щодо присвоєння школі імені уродженця Оболонської громади, до якої входять Погребняки, та учасника бою під Крутами 1918 року Миколи Божинського-Божка, а також встановлення відповідного пам'ятного знаку.

З фасаду готелю «Палаццо» у Полтаві прибрали російського імперського орла і дату «1709», яка символізувала початок створення Російської імперії.

Будівлю очищено від російської символіки зусиллями співробітників готелю. Фасад готелю очищено від зображення верхівки монумента слави російській зброї у центрі Полтави. Нагадаємо, раніше йшлося, що російські імперські памʼятники у Полтаві можуть перемістити до Музею Полтавської битви.

Депутати Полтавської міськради повернули назви низці вулиць у селах Тахтаулове і Жуки. Ці назви всупереч законодавству були скасовані рішенням Тахтаулівської сільської ради 2016 року.

У селі Тахтаулове з'явилися вулиці Козацька, Пилипа Орлика, Михайла Драгоманова, Івана Стешенка, а в селі Жуки: Українських Січових Стрільців, Костя Гордієнка, Петра Дорошенка.

На початку квітня курсанти Інституту Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» провели толоку на Сотниківському цвинтарі Одеси.

Тоді ж регіональний представник УІНП Олександр Городилов провів для курсантів оглядову лекцію про історію козаків-нерубаїв Хаджибея-Одеси, перших каменерізів та чумаків. Курсанти дізналися, що життя в нинішню Одесу вдихнула зовсім не Російська імперія та що український народ має тривалу історію в Північному Причорноморʼї.

7 квітня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна спадщина Півдня України у часи воєн: захист спадку минулого заради мирного майбуття».

Південний міжрегіональний відділ УІНП став співорганізатором конференції, під час якої проєкти Інституту у сфері історико-культурної спадщини презентувала співробітниця відділу Уляна Громович.

До участі в роботі конференції долучилися 106 провідних фахівців національних та універсальних наукових бібліотек, музеїв та закладів вищої освіти Києва, Харкова, Херсона, Маріуполя, Миколаєва, Запоріжжя, Кропивницького та Одеси.

Південний міжрегіональний відділ УІНП продовжує працювати з військовослужбовцями ЗСУ у сфері популяризації історичної пам’яті.

Керівник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк прочитав лекції та презентував відеопродукцію Інституту для військовослужбовців Оперативного командування «Південь».

У військових частинах за програмою патріотичного виховання військових регулярно відбуваються лекції та презентації проєктів Українського інституту національної пам’яті. Цього разу зустрічі були присвячені темам «Сучасна війна за незалежність України» та «Ключові операції армії УНР».

19 квітня у селі Красний Сад на Волині відбулося вшанування пам'яті українців, які загинули 80 років тому внаслідок Волинської трагедії.

У 1943 році село Красний Сад було спалене, а 104 жителі села розстріляні допоміжною німецькою поліцією, що складалася з місцевих поляків. Представниця західного відділу УІНП Леся Бондарук і представниця управління культури Волинської державної адміністрації Ольга Купровська взяли участь у покладанні квітів та молебні за загиблими на місці трагедії та на цвинтарі біля могили. У заході також взяли участь керівники органів місцевого самоврядування, священник і жителі з довколишніх сіл.

У Палаці культури Луцька розпочала роботу фотовиставка польського фотомайстра Кшиштофа Хейке, присвячена злочину в Катині.

Фотограф представив кількадесят своїх робіт, на яких зображені цвинтарі в Катині, Харкові, Мєдному, Куропати, монастир в Осташкові. А також ексгумаційні роботи, проведені в Биківні під Києвом, де були виявленні нові поховання польських жертв НКВД. Автор на своїх фото показав і тему сучасної війни в Україні — на його світлинах наслідкизвірств росіян у Бучі, Ірпені, Харкові.

У заході взяв участь заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, Генконсул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.