Після президенства Кучми, ми почали заглядати до рф — Суддя Конституційного Суду у відставці
Україна має повернутися до Конституції редакції 1990-х років.
Про це під час ефіру заявив Суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін.
«Під керівництвом експрезидента П. Порошенка відбулася так звана судова реформа. А завдання яке ми ставили, ще на початку 90- х років — наближення судочинства до людини. Тому з’являлися Адміністративні суди, в яких люди могли захистити свої права перед владою. Але якщо подивитися на нові процесуальні кодекси 2016 — 2017 року, це що наближення судочинства до людини? При тих вимогах, які стоять перед позивачем, що він повинен піти до нотаріуса, закріпити свідчення свідків, заплатити нотаріусу гроші. А звідки такі кошти у людини, яка має пенсію 2500 — 4000 тисячі гривень. Ще й доведеться заплатити за судовий збір», — каже експерт.
Також він зазначив, що прикрившись так званою Конституційною скаргою, заявили, що у народу немає права звернутися до КСУ.
«Але це ж не відповідає дійсності. Щоб пересвідчитися у цьому варто почитати закон 1996 року та читати Конституцію в редакції того ж року. У кожної людини було право звернутися до КСУ напряму. Сьогодні ж придумали цю Конституційну скаргу. Тому потрібно добігти до Верховного суду, пройти апеляцію, касацію і тільки тоді йти до КСУ. Якщо ви берете за приклад Німеччину, то відкрийте 93 статтю німецької Конституції, та порівняйте, що там сказано про конституційну скаргу. Тому, якщо запозичили у німців цей термін, то треба йти тоді цим шляхом, а не займатися видумками. Придумали абсурд і кажуть, що роблять судову реформу для народу», — каже експерт.
Він наголосив, що Україна напочатку незалежності йшла попереду рф. Однак після президентва Л. Кучми, все пішло не так.
«Ми почали заглядати у московію. Ми проводили Майдани, але ментально дивилися туди. Тому нам потрібно повернутися до статусу кво 1996 року у законодавчій базі. Ми маємо повернутися до Конституції редакції 1990-х років. Крім того, має бути совокупність трьох складників для чиновників, які при владі. Це патріотизм, професійність та порядність. Я не бачу, щоб за цими категоріями відбувався так званий добір на посади», — резюмує експерт.
