Мабуть, керувалися «старшим братом», — експерт про реформу мистецької освіти
Реформа мистецької освіти розпочалася не вчора і не позавчора. Вона розпочалася ще у 2018 році, коли Міністерство культури, виправдовуючи грантові гроші, які вони отримували з різних джерел, спробували запровадити мистецьку освіту. Для того було обрано 28 шкіл, які на добровільних засадах згодилися розробити освітні програми.
Про це заявив голова президії ГО «Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти» Олександр Шаліт у програмі «Точка зору» з Володимиром Тетеруком на телеканалі I-UA.tv.
«Це була ідея саме апарату Міністерства культури. Чим вони керувалися, я не знаю. Мабуть, керувалися „старшим братом“, тому що ця реформа повністю була злизана із сайтів російської федерації. І починалася вона саме із запровадження атестації педагогічних працівників. (…) У нас є дуже сильний потенціал в різних напрямках. У науковій, культурній, освітній діяльності є купа людей, які безперечно розуміють, що треба робити. Але ці люди внизу. Їх не чують, їх не хочуть чути», — пояснив він.
За його словами, із запровадження реформи пройшло чотири роки, але результатів немає.
«Вони вбили на початковому етапі мистецької освіти кондові мистецькі дисципліни: „Сольфеджіо“, „Музична література“. У 1−2 класах їх не вивчають. Вони вигадали нові предмети. Одна з них називається „Музична грамота і практичне музикування“. Невідомо, звідкіля взялися ці предмети, тому що в жодному дипломі жодного митця, який завершував навчання в спеціалізованих мистецьких навчальних закладах, таких дисциплін немає. А другий замість „Музичної літератури“ на початкових етапах називається предмет „Бесіди про мистецтво“», — повідомив гість програми.
Також Шаліт підкреслив, що влада скоротила години на вивчення предметів.
«Це коріння мистецької освіти. Якщо сьогодні викорчувати це коріння, завтра не буде ліцеїв, завтра не буде коледжів мистецьких, післязавтра не буде вищих мистецьких навчальних закладів», — додав голова президії ГО.
