Захист від фішингових атак: кому віддадуть стоп-кран від українського інтернету?

Про це стало відомо сьогодні, 19 травня, пише i.ua.tv

Чи можна захистити українців від фішингових атак завдяки кібербезпеці, до чого тут законопроект про внесення змін до закону України «Про електронні комунікації (щодо фішингу) та чи загрожує нам цензура, експерти обговорювали під час прес- конференції.

В кіберполіції нарікають, що громадяни через фішингові атаки (ціль яких обманним шляхом примусити людей розкрити свою делікатну інформацію) несуть величезні збитки, сума яких складає мільйони гривень. Крім того, є випадки, коли українці вчиняють злочини проти іноземних громадян. Тому потрібен захист від зловживання і певна фільтрація. Зокрема, певний реєстр фішингових сайтів.

В свою чергу, член правління ІнАУ Михайло Коміссарук каже, що фішинг це не нове явище, тому для цього достатньо існуючих методів боротьби з ним. Зокрема, з ним успішно бореться Нацполіція, і викладає про це інформацію у себе на сайті.

«Якщо ж треба додаткові обмеження, то варто їх робити у судовому порядку. А ось нові методи боротьби з фішингом можуть привести до цензури в інтернеті. Тобто виникає питання, кому ж віддадуть стоп-кран від українського інтернету?», — каже Михайло Коміссарук.

В свою чергу керівник управління забезпечення діяльності НКЦК служби з питань інформаційної та кібербезпеки Апарату РНБО України Сергій Прокопенко, зазначає, що регулювати це питання буде Нацбанк України.

«Є багато випадків, коли через різні додатки ошукують українців. Тому представники Нацбанка, просять вберегти клієнтів від шахрайства. Система фільтрації вже запрацювала в тестовому режимі. Тому саме технічна команда НБУ буде вести список підозрілих сайтів. Зазвичай в них в першу чергу підпадають новосторені сайти», — каже Сергій Прокопенко та запевняє, що новоствореним сайтам не варто хвилюватися.

«Вже було 3 випадки, коли ми заблокували нові ресурси помилково. Все можна вирішити швидко, заповнивши форму на сайті. Ми йдемо прикладом європейських країн», — каже Сергій Прокопенко.

А ось віце-президент з питань науки та ІТ й засновник ТОВ «АДАМАНТ» Іван Пєтухов вважає, що такі кроки приведуть країну до прикладу Китаю, КНДР або рф, і лозунги про європейський досвід до нової ініціативи не мають жодного відношення.

«Бо виносячи на розгляд законопроєкт № 9250 про так звану протидію фішингу з автоматичним блокуванням сайтів без суду і слідства на серверах DNS Національний банк України і НКЦК РНБО (легалізація діючого з лютого цього року незаконного Рішення — це прямий крок до легалізації елементів роскомнадзору в Україні. Цивілізований світ робить це інакше, там є незалежна громадська організація що збирає такі дані і вільний вибір провайдерів телекомунікацій чи робити таке блокування. Для тих хто сумнівається в моїх словах, почитайте хоч би обґрунтування аналогічного закону в рф. Там сказано, що „цей законопроект дозволить величезній кількості наших громадян уникнути зловживань, шахрайських дій та зберегти свої гроші в цілості“. Теж саме пропонують зробити в Україні під вивіскою боротьби з шахраями, просто блокувати сайти без рішення суду», — резюмує І. Пєтухов.

В свою чергу, речник Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації України В. Кондрашов зауважив, що ніхто не буде блокувати ЗМІ, інтернет- магазини чи соцмережі.

«Мова не про блокування сайтів чи цензуру, а про регуляторну політику боротьби з фішингом та захисту громадян», — підкреслює В. Кондрашов.

Однак, поки що питання регулювання, щодо ризиків блокування тих чи інших ресурсів без рішення суду для захисту українських користувачів мережі від фішингових атак, залишається відкритим.