«Локальна пам'ять»: Перейменування у Полтаві та інші новини регіонів

В організації та проведенні заходу взяв участь офіс Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області. Регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко розповів слухача про українське законодавство у сферії реалізації державної політики щодо відновлення та збереження національної пам’яті, а тако про осмислення та подолання російських історичних міфів щодо минулого України.

18 травня на Красній площі у Чернігові вшанувалия пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Представники органів влади, УІНП, національно-культурних товариств, громадські активісти, військові, переселенці з Криму хвилиною мовчання вшанувала пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Після чого академічний народний хор виконав Державний Гімн України та Гімн кримськотатарського народу. А потів актор Олександр Лаптій прочитав вірш великого поета кримськотатарського народу Сейтумера Еміна «Сен олмасанъ…» («Якщо би не було тебе..») .

21 травня на 20-му кілометрі гомельського шосе у лісі поблизу села Халявин Чернігівського району Чернігівської області, біля пам’ятного знаку на місці таємного масового поховання жертв сталінського Великого терору 1937–1938 років відбувся жалібний захід вшанування пам’яті жертв політичних репресії.

Представники Українського інституту національної пам’яті, органів державної влади та органів місцевого самоврядування вшанували жертви політичних репресій хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятного знаку.

За словами регіонального представника УІНП в Чернігівській області Сергія Бутка, у Чернігові радянська влада проводила страти у будинку НКВД (нині приміщення міської санепідемстанції) та у Чернігівській в'язниці. Спершу мертвих ховали без нагробків на місцевих цвинтарях, а згодом почали вивозити за місто, у лісову місцевість, де зараз встановлено меморіал.

22 травня біля пам’ятника Тарасу Шевченку на чернігівському Валу зібралися відзначити 162-у річницю перепоховання видатного українського поета на рідній землі.

У заходах взяли участь представники Українського інституту національної пам’яті, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», а також представники громадськості. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку та за ініціативи заслуженого працівника культури України Миколи Борща заспівали «Заповіт».

У Харкові 23 травня відбулась онлайн-зустріч присвячена пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу за участю представників Північно-східного відділу УІНП, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Харківської караїмської релігійної громади та Харківського художнього музею.

Начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова розповіла до історичний аспект та причини депортації кримських татар, а голова Харківськоїкараїмської релігійної громади Олександр Дзюба розказав культурні зв’язки Харкова і Криму. Завідувачка відділу Харківського художнього музею Ольга Денисенко розповідала про татарську тему в українському образотворчому мистецтві.

У селищі міського типу Чорнухи Лубенського району демонтували пам’ятник диверсантці радянських спецслужб Ленізі Бугорській, що розташовувався неподалік ліцею імені Григорія Сковороди.

За словами регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара, у 2022 році з фасаду Чорнухинської школи прибрано меморіальну дошку Бугорській.

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар взяв участь в ефірі Українського радіо «Полтава» присвяченому восьмій річниці ухвалення декомунізаційного законодавства.

Співробітник УІНП розповів про те, як відбувається декомунізація на Полтавщині, зокрема зосередившись на найбільш відомих кейсах, як наприклад демонтаж одного з останніх пам’ятників Леніну в країні на території санаторії «Сосновий бір».

Депутати Лубенської міської ради перейменували загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 на Першу гімназію імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Матвій Номис — це український етнограф, фольклорист та літератор.Найвизначніша праця Номиса — «Українські приказки, прислів’я і таке інше», яка містить понад 14,5 тис. приказок і загадок.

На 25-й позачерговій сесії депутати Полтавської міської ради затвердили перейменування 71 топомоніму.

Зокрема рішенням Полтавської міськради у міста з'явиться низка вулиць та провулків на честь полтавців, які загинули, захищаючи України, під час російсько-української війни: Максима Краснокутського (вулиця Цвіточна), Наталії Стребкової (вулиця Роз'їздна), Олега Кулаковського (провулок Уютний), Андрія Ярешка (вулиця Кузнєчна), Валерія Константинова (провулок Рельсовий), Едуарда Горошочка (провулок Міняйлівський), Анатолія Дергая (вулиця Жасмінова).

11 травня, до Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті завітав у гості професор кафедри всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та голова громадської організації «Подільська спадщина» Павло Кравченко.

В часі бесіди, головний спеціаліст відділу Олексій Серветнік розповів про діяльність та ключові напрямки роботи Українського інституту національної пам’яті, важливі напрацювання усієї команди Інституту та презентували пану Павлу низку найновіших виданьІнституту.

15 травня співробітниця Західного відділу УІНП Леся Бондарук провела низку освітних заходів присвячених вшануванню пам’яті українців, які боролись з радянською систему в ГУЛАГу.

У Луцькому ліцеї № 21 імені Михайла Кравчука Леся Бондарук розповіла старшокласниками про Норильське і Воркутинське повстання політичних в’язнів.

Того ж дня у Луцькому педагогічному коледжі для студентів і викладачів відбулася гостьова лекція «Жіноче обличчя Норильського повстання». Присутні з зацікавленням довідалися, що колишня студентка Луцького педагогічного училища Ангеліна Петрощук була керівником Норильського повстання у жіночій зоні «Горлагу». На завершення заходу відбулося спілкування зі студентами на тему умов перебування жінок уГУЛАГу.

А у Волинському краєзнавчому відбулася історична година «Колківська республіка УПА: до 80-ліття боротьби за свободу» для учнів Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради і слухачів Волинської Малої академії наук.

16 травня у Луцькому національному технічному університеті відбулася зустріч із співробітницею Західного відділу УІНП Лесею Бондарук.

Студенти і викладачі почули розповідь про перебування українців у таборах ГУЛАГу, а також довідалися про їх участь у Норильському та Воркутинському повстаннях, які відбулися 70 років тому. Також відбулася розмова і за матеріалами книжки Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу», яка вийшла напередодні.