У багатьох деформоване уявлення, що собою являє турецька економіка, — Кушнірук
В Україні значною мірою деформоване уявлення про те, що відбувається з турецькою економікою, яка, до речі, суттєво постраждала внаслідок двох сильних землетрусів. Це фактори, які можуть виправдати багато з того, що відбувається в Туреччині з економікою.
Про це заявив економіст Борис Кушнірук у коментарі телеканалу I-UA.tv.
«У Туреччині насправді доволі динамічна економіка, яка непогано розвивається. Так, є свої дисбаланси, у тому числі помилки, пов'язані з монетарною політикою, при чому не в тому контексті, в якому частіше говорять. Насправді, якщо дивитися на показник держборгу до ВВП, то він у них доволі низький — 31,7% станом на кінець 2022 року. Враховуючи, що вони не робили запозичень за кордоном, а все було в лірах, то девальвація в лірах фактично призвела до того, що обсяг боргу скоротився в доларовому еквіваленті. Дефіцит державного бюджету за підсумками 2022 року склав лише 0,9% від ВВП. І знову ж таки — це результат після жахливих руйнівних землетрусів», — пояснив він.
Також експерт зазначив, що промислове виробництво в Туреччині розвивається доволі непогано.
«ВВП перебуває на такому рівні, про який з точки зору темпів зростання ми могли б тільки мріяти. На кінець 2022 року зростання ВВП склало 3,5%. Але варто враховувати, що це рівень після жахливого землетрусу. Станом на 1 липня 2022 року зростання ВВП складало 7,8%. У них є зараз певне скорочення в промисловості, але зовсім трохи, і воно було пов'язане з тим, що скоротилася видобувна галузь. Але в цілому більш ніж половина їхнього експорту — це машинобудівна продукція, та взагалі переробних галузей продукція промисловості. Так, машини та транспортне обладнання — 31% загального експорту, промислові товари — 25%, з них текстильна пряжа, тканини, готові вироби — 7%, залізо та сталь — 6% та промислові метали — 4%; різні промислові вироби — 18%, з яких предмети одягу та аксесуари до одягу — 10%», — розповів економіст.
На його думку, враховуючи велику чисельність населення в Туреччині та таку динаміку розвитку, з турецькою економікою нічого страшного не буде. Наразі в країні немає фундаментальних проблем.
«Безперечно, є питання інфляції, вона зависока. Але, знову ж таки, після землетрусу це абсолютно не дивно. Є питання девальвації, але вони певною мірою самі зацікавлені в тому, щоб її проводити, тому що це призводить до двох аспектів. По-перше, це знецінює борги, які були в лірах, але належать нерезидентам. І це, до речі, призвело до відтоку коштів, але не з капітальних вкладень в основні фонди, а з вкладень у боргові цінні папери. По-друге, девальвація призвела до того, що їхня продукція на внутрішньому ринку стала більш конкурентною. Імпорт дорожчий, експорт навпаки здешевшав по суті. І це дає можливість підтримувати доволі непогані темпи по експорту та по імпорту», — зазначив Кушнірук.
Він підкреслив, що глибока девальвація створює додаткові проблеми з інфляцією, але такий виклик не пов'язаний зі зростанням державних видатків.
«Насправді є купа міфів про те, що там все так погано з економікою. У нас надзвичайно примітивізується ця історія. У них все чудово, хоча й, безперечно, свої негаразди є», — додав експерт.
За його словами, Ердоган фактично виграв президентські вибори на одній тезі — «відродження Османської імперії».
«Це по суті ключовий тезис. Навіть не якісь консервативні закиди з приводу релігії чи боротьби з ЛГБТ. Усе це є, але це дрібниці. Головним фактором, що викликає захоплення в турецької нації, — це відродження Османської імперії. І тут є свої плюси та мінуси, у тому числі для України. Автократи на все дивляться через особисті інтереси (це класична проблема), і це не завжди відповідає інтересам країни, якою ця людина керує. Але з іншого боку, амбіції Туреччини не будуть спрямовані проти України. Україна в цьому плані не така цікава для Туреччини. А от, наприклад, весь Кавказ, все Поволжя, вся Азія — це зона бійців Туреччини. Вибивання цих територій з-під росії для України є дуже вигідним», — підсумував Кушнірук.
