Створення транзитних шляхів для співдружності тюркських держав, — політолог про завдання Туреччини

Турки голосували за Реджепа Тайіпа Ердогана не як за авторитарного лідера для внутрішнього вжитку, а як за людину, яка підносить у світі вагу Туреччини, створює великий Туран і відновлює вплив тюрків у світі.

Реджеп Тайіп Ердоган
Реджеп Тайіп Ердоган

Про це заявив політолог Володимир Цибулько в коментарі телеканалу I-UA.tv.

«Після переобрання Ердогана з'явилася нова тема для тюркських держав — узгодження єдиного алфавіту. Це означає, що рано чи пізно в рамках великого Турану з'являться такі об'єднання як медіаресурси. У Туреччини є надзавдання — створити величезний об'єднаний ринок тюркомовної культурної продукції (література, кіно, музика)», — підкреслив експерт.

Окрім цього, у Туреччини є політичне та мілітарне завдання.

«Зокрема, зараз уже Туреччина починає витісняти росію з Південного Кавказу. І є перспектива витіснення навіть з російського Північного Кавказу. Бо, наприклад, у Грузії є своя політика Туреччини, там є великі турецькі інвестиції. Але турки можуть впливати, наприклад, на Абхазію. І в цьому сенсі для Грузії, очевидно, відкривається можливість відновити територіальну цілісність саме завдяки турецьким впливам. І головне — це присутність і роль Туреччини в середній Азії, яка тепер, з ослабленням росії, має більше конкурувати з Китаєм. У Туреччини для світового співтовариства є один ключик, який тюрки можуть використати, — це тюркські народи (уйгури, киргизи, казахи, узбеки), які проживають у Китаї. Це може бути механізмом тиску на Китай, і в інтересах головних великих світових гравців», — пояснив Цибулько.

На його думку, наразі Туреччина відчуває свою силу у стосунках з росією.

«Я не думаю, що це буде спеціальний тиск на росію. Швидше за все навпаки, Ердоган вміє демонструвати сили та разом з тим імітувати готовність захистити путіна в складних ситуаціях, бути його адвокатом. Це теж змагання, до речі, з Китаєм. Тому що Китай це робить більш брутально. Ердоган це робить, з одного боку, брутально, а з іншого боку, делікатніше», — відмітив політолог.

Він зазначив, що Туреччина не є адвокатом росії, але Ердоган інколи включає функцію адвокації. Тому росії здається, що саме Туреччина зараз може бути її партнером.

«Особливо, якщо говорити про примарний міф, що Туреччина може вийти з НАТО та грати з росією. Ні, у Туреччини є свої завдання. І я думаю, що найперше завдання — це створення транзитних шляхів для співдружності тюркських держав. І ще є одне надзавдання. Чому Ердоган з путіним грає? Річ у тому, що в самій росії найпотенційніші територіальні утворення, здатні збудувати повноцінні держави, — це саме тюрки (Татарстан, Башкортостан, Дагестан). Вони мають приблизно по 4 мільйони населення, кадровий потенціал, економіку. Тут дуже перспективний проект — це якраз стимулювання тюрків російської федерації до побудови повноцінної державності», — додав Цибулько.