Такими рішеннями можна лише спровокувати протистояння суспільства та влади, — економіст про підвищення тарифів на воду

Про це сказав економіст Юрій Смелянський у коментарі телеканалу I-UA.tv.

«Україна перебуває у глибокій економічній кризі. Однією з причин цієї кризи є розширення масштабів бойових дій з 24 лютого 2022 року. Інша причина — війна, яку проти України веде російська федерація з 20 лютого 2014 року. Третьою причиною цієї кризи є та економічна політика, яку впроваджує чинна каденція влади з вересня 2019 року. Четвертою причиною є та економічна модель, яка функціонує в Україні з моменту здобуття незалежності з усіма її трансформаціями та яка тримає українську економіку в перманентній кризі весь період незалежності», — пояснив він.

За його словами, перед владою постає питання — де знайти додаткові податкові ресурси, які можна перерозподілити до дохідної частини державного бюджету.

«Ще один момент — власники бізнесів, які чомусь у нас влада називає „природними монополіями“, звикли будувати свій добробут на зубожіння основної маси населення України, тобто за рахунок споживачів і платників податків в одній особі. Але слід пам'ятати, що основним податком, що наповнює дохідну частину державного бюджету, є податок на додану вартість. Тобто для того, щоб збільшити без особливих старань надходження до дохідної частини бюджету, достатньо збільшити вартість блага, що продається (товари, роботи, послуги). А якщо при цьому йдеться про послуги, які є елементами життєзабезпечення (вода, електрична енергія, паливно-мастильні матеріали тощо), тобто про послуги, від яких споживач не може відмовитись — „успіх“ гарантований», — зазначив експерт.

Таким чином, додав економіст, до дохідної частини бюджету надійдуть додаткові ресурси; населення ще більше втратить свої споживчі можливості, тобто стане більш економічно залежним від влади; а власники таких підприємств матиме свій гешефт.

«Якщо з постачальниками електричної енергії все більш-менш відомо, то з підприємствами з водопостачання та водовідведення (у побуті — „водоканали“) не все так прозоро та зрозуміло. В Україні функціонує, точніше функціонувало, близько 1000 водоканалів чи підприємств, які надавали послуги водопостачання та водовідведення. Для прикладу, до війни та окупації у смт. Ак-Шейх (Роздольне) виробництво послуги водопостачання та водовідведення забезпечувала пересувна механізована колона (ПМК). Але здебільшого це комунальні підприємства, для яких у Статутах вказується основний вигодонабувач „територіальна громада“ в особі створеної місцевою владою юридичною особою. Але „територіальних громад“ у нас уже практично не існує як наслідки того, що назвали децентралізацією. Основною одиницею стала „об'єднана територіальна громада“. Тобто територіальна громада — лише обманна ширма. Але при цьому у власниках можуть бути й фізичні особи в якості кінцевих бенефіціарів, наприклад, Київводоканал», — розповів Смелянський.

Якщо все-таки в Україні збільшаться тарифи на водопостачання, українські громадяни більше платитимуть за споживання комунальних послуг і, відповідно, менше споживатимуть інших благ.

«Наприклад, у ЗМІ зазначалося, що в середньому вартість послуги водопостачання та водовідведення збільшиться на 60 гривень. Це пів кілограма свинини, 4 буханці хліба, 3 літри молока тощо. Заплативши підвищений тариф на воду, середній споживач відмовиться від чогось з перерахованого. Але це по-перше. По-друге, збільшиться інфляція, оскільки вода є елементом будь-якого виробництва тою чи іншою мірою (сировина, супутній матеріал тощо). У ЗМІ вказувалося, що середнє подорожчання послуги водопостачання та водовідведення становитиме 30%. Це означає, що рівень додаткової інфляції складе близько 16%, можливо трохи менше. Тобто споживання згорнеться ще додатково десь на 16%. По-третє, непрямий вплив тарифу за умови, коли вода використовується як полив для забезпечення виробництва агропродукції. Вище тариф — вище відпускні ціни та ціни ринку, де реалізується продукція, вироблена домогосподарствами. По-четверте, знизиться рівень санітарії, оскільки почнуть заощаджувати воду, наприклад, у бюджетних організаціях. У результаті загальні втрати консолідованого бюджету України можуть виявитися набагато більшими, ніж податкова вигода від збільшення тарифів», — підкреслив експерт.

Він сказав, що поки влада має можливість попіаритися на «турботі про громадян», бо один інститут державної влади зупинив виконання рішення іншого, які є єдиною структурною спільнотою.

«Такими рішеннями, особливо в умовах війни, можна лише спровокувати внутрішнє протистояння суспільства та влади. Отже, неприйняття чинної влади, ненависть до її рішень зростає в суспільстві з кожним днем. Можливо, тимчасова відмова від реалізації владою податкового інтересу пов'язана зі знанням про зростання такого неприйняття», — підсумував Смелянський.

Нагадаємо, 29 червня повідомили, що в Україні від 1 липня зростуть тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Однак НКРЕКП скасувала підвищення тарифів на воду після заяв президента Володимира Зеленського та глави уряду Дениса Шмигаля.