Я категорично проти того, щоб це називати повстанням, — історик про повстання Б. Хмельницького 1648 р.

Україна з Польщею обнімалися значно рідше, ніж не обнімалися. І це не тому, що справжня, правдива історія не дає нам підстав для братерських обіймів, тому що Москва вміло грає на суперечностях, які існують між усіма націями.

Сергій Коваленко та Володимир Тетерук у програмі "Точка зору"
Сергій Коваленко та Володимир Тетерук у програмі "Точка зору"

Про це сказав незалежний дослідник української історії Сергій Коваленко в програмі «Точка зору» з Володимиром Тетеруком на телеканалі I-UA.tv.

«Та сторона, Москва, суперечності між Польщею та Україною, які все-таки були, роздмухує до неймовірних розмірів. Найхарактернішим прикладом цього є те, як подається історія так званого повстання Богдана Хмельницького 1648 року, яка чомусь подається, як міжетнічний конфлікт, конфлікт між поляками та українцями. Хоча весь історичний матеріал, який там є, усі документи, які є свідченнями тих подій, кричить проти цього. Ця війна не була війною між українцями та поляками, це була війна між двома частинами українців, одну з яких поляки підтримували, бо та частина українців не воювала за свою державу, а виявляла бажання залишитися в межах тієї держави, Речі Посполитої, це була не Польща», — пояснив він.

За його словами, поляки в XVIII ст. почали боротьбу за відновлення своєї державності.

«Коли Москва почала перекручувати історію, що то все поляки були в XVII ст. проти Богдана Хмельницького, поляки виявили слабинку, вони клюнули на це та почали теж це розкручувати», — додав гість програми.

Дослідник вважає, що історична термінологія грає дуже велику функцію — функцію тисячних і мільйонних повторень. Адже якщо весь час говорити, що Річ Посполита — це поляки, то це відкладається на підсвідомому рівні. І українці на це повелися, підкреслив історик.

«Я навіть категорично проти того, щоб це називати повстанням (Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького середини XVII ст., — ред.). Повстанням це можна називати якийсь дуже короткий період, припустимо до лютого 1648 року, коли запорожці ще не вийшли з Великого Лугу, але вони вже опанували територію Запоріжжя. Там же стояли окупаційні війська Речі Посполитої. Нехай це були реєстрові козаки, але вони були на службі в Речі Посполитої, а їхні командири були навіть і не з поляків, але з лояльної шляхти. (…) Як тільки ці війська були виведені в лютому 1648 року, ще до Жовтих Вод, уже це далі було не повстання. Це вже було відновлене Військо Запорізьке, це був уже міждержавний конфлікт. Після того, як Військо Запорізьке було відновлене, держава воювала з державою», — резюмував Коваленко.

Позиція спікера може не збігатися з позицією редакції.