Нам у наших містах потрібен свій 1861 рік, — урбаніст Ігор Лялюк
Формально в Харкові існують громади. Але в Україні зараз дійсно немає тих громад, які є суб’єктами життя міст.
Таку думку висловив урбаніст та архітектор Ігор Лялюк у програмі «Суспільні діалоги» з Олексієм Якименком на телеканалі I-UA.tv.
«Я розрізняю принципово три типи міських громад. Перші громади — це територіальні громади. У мене таке уявлення для себе, що територіальна спільнота — це група людей, що керує локальною територією; це квартальна комуна або сусідська спільнота, яка несе відповідальність за цю територію. Це такий поліс у великому полісі. Бо Харків, Київ — великі міста», — зазначив він.
Другий тип, за його словами, — професійні спільноти — група людей, яка керує професійною сферою діяльності.
«Це така віртуальна територія. Якщо перший тип громад — це реальна територія, фізична територія, це межі кварталу. То професійна спільнота — це віртуальні межі сфери діяльності. І третій тип спільнот — це група людей, яка керує духовним простором, релігійні громади. І кожна з цих громад відповідає за цей свій простір і керує ним. У нас дуже часто міську спільному плутають зі спільнотами зовсім іншого типу. Я їх називаю соціальними групами, простором управління із зоною відповідальністю яких є сфера спільних інтересів. Це різні молодіжні групи можуть бути (клубу шахістів, собачників, фан-клуби тощо)», — пояснив експерт.
Окрім цього, на його думку, політичні партії заважають розвитку громадянського суспільства та демократії в Україні. Тобто на місцевому рівні політичних партій не повинно бути.
«Нам у наших містах потрібен свій 1861 рік, нам потрібна відміна кріпосного права в містах, бо ми сьогодні кріпаки в містах. Як до 1861 року в селах були кріпаки, які мали хати, але не мали землі, так і ми зараз у містах маємо свою будівлю, свою квартиру, але права на землю не маємо. У нас немає права на землю. Воно повинно бути юридично зафіксовано в межах територій конкретних квартальних комун. Тільки в цьому випадку ми будемо мати права на землю. Бо це наша власність, мешканців квартальної комуни та території, якою керує ця квартальна комуна», — підсумував Лялюк.
