москва намагалася поставити рух на чолі з Богданом Хмельницьким у ряд «селянське повстання» — дослідник
Рух українського полководця Богдана Хмельницького, відновив військо Запорізьке, яке почало війну з Річчю Посполитою. Однак москва намагалася поставити цей рух у ряд селянського повстання.
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник української історії України Сергій Коваленко.
«В срср був такий термін, як селянське повстання. москва намагалася поставити рух на чолі з Богданом Хмельницьким у ряд „селянське повстання“. Водночас москва роз’яснювала, що селянське повстання немало ніякої перспективи та програми. Це просто був стихійний бунт, який ставили в один ряд з Стенькою Разіним та Ємелькою Пугачовим. Це для того, щоб замуляти тему, що це був зовсім інший рух, який визнав державу, що діяла на міжнародному рівні. Тобто це така собі хитрість або брехня. Хоча рух Богдана Хмельницького, відновив військо Запорізьке, яке було ліквідовано за 10 років до виступу Хмельницького. До речі, це військо почало війну з Річчю Посполитою. Тобто відбулося відновлення держави, яка почала боротися за свою незалежність. А Кримське ханство виступило союзником держави війська Запорозького. Таким чином вперше відбулося визнання відновленого війська Запорозького іншою державою», — каже історик.
За його словами, після цього почалася війна між двома державами.
«Вона супроводжувалася повстанням українського населення Наддніпрянщини на підтримку війська Запорізького. Адже Річ Посполита своїм беззаконням, порушенням прав, розгулом олігархів, всіх дістала. Тобто мова йшла про зміну суспільних відносин. Історичний ландшафт Наддніпрянщини того часу практично складався з міст, а козацтво, яке було рушійною силою революції, зосереджувалося навколо замків. На той час замок був ознакою війська. До речі, на той час, міст та містечок в Україні по кількості було більше, ніж зараз. Україна тоді була країною міст. Саме міське населення підтримало виступ Богдана Хмельницького. В результаті, спираючись на міське населення були створені сотні нових полків, як адміністративно- територіальні одиниці. Крім того, паралельно з козацьким самоврядуванням, існувало міське самоврядування», — зазначає експерт.
Він підкреслив, що козаки підлягали козацькому, більш жорсткому праву, а містяни повинні були платити податки. Адже вони не брали участі у військових діях, а козаки платили податки кров’ю. Також козаки самостійно себе фінансували завдяки підприємницькій діяльності.
«Полководець Богдан Хмільницький не прийняв жодної постанови, не порадившись з військом Запорозьким. Він завжди все проводив через Раду. Однак він міг тиснути та продавлювати свій варіант. Однак війна затягнулася. На цьому тлі відбувся перегрів економіки, саме це і призвело до недовершеної революції Хмельницького», — резюмує історик.
