Інструмент розправи, а не боротьби з корупцією — адвокат прокоментував відновлення е- декларування

Е- декларування є досить дієвим інструментом не для боротьби з корупцією, а для залякування громадян України.

відновлення е- декларування
відновлення е- декларування

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Після відновлення е- декларування в будь-якому разі для осіб, які її подають, настає певна відповідальність. Те, що е- декларування не будуть бачити громадські активісти та спільнота не на що не впливає. В будь- якому разі, особи, які підпадають під декларування мають подавати декларації згідно е- реєстру. До нього будуть мати доступ певні органи, які будуть мати право його перевіряти чи отримувати з нього інформацію», — каже адвокат.

На його думку, е- декларування є досить дієвим інструментом не для боротьби з корупцією, а для залякування громадян України, які виконують функції держави.

«В їх деклараціях шукають неузгодженість, які жодного відношення не мають до корупції. Законодавство побудовано таким чином, що осіб, які вчасно не задекларували премію, також вносять до реєстру корупціонерів. Таких випадків вкрай багато. А всі антикорупційні органи, сумарний бюджет яких складає близько 5 млрд гривень на рік таким чином звітують, що вони ніби потрібні. Насправді це не впливає на рівень корупції чи її профілактику. Наприклад, якщо депутат буде не так голосувати чи не так говорити, то через тиждень в його деклараціях знайдуть неспівпадіння. Те саме торкнеться їх родичів, близьких та партнерів. Після чого їх намагатимуться, як мінімум, притягнути до адміністративної відповідальності. Таким чином через е- декларування будуть впливати на політиків та чиновників в Україні. Адже е- декларування перетворилося в Україні на інструмент розправи з особами, які невлаштовають владу чи іноземних партнерів», — підкреслив Р. Кравець.

Також адвокат підкреслив, що це стосується залякування громадян, які на думку секретаря Ради нацбезпеки, мають обов'язково здавати декларацію.

Крім того, Р. Кравець повідомив, що більшість осіб, які потрапили до реєстру корупціонер — виключно через суб’єктивно ставлення НАЗК.