Суд над керівництвом рф має відбутися там, де росія вчинила найбільш виразні воєнні злочини, — Микола Сірий
Україна не створила ані спеціалізованої прокуратури, ані спеціалізованого суду з повноваженнями здійснювати розслідування та притягувати до відповідальності за міжнародні кримінальні злочини в рамках міжнародної процедури.
Про це сказав правознавець і фахівець із Конституційного права Микола Сірий у коментарі телеканалу i-ua.tv.
«Станом на сьогодні, близько 30 країн саме в рамках міжнародних процедур розпочали провадження з притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, у тому числі частково геноцидного характеру, які мали місце та мають місце на території України. Тобто цей весь великий процес, велика робота здійснюється, організовується. І цій роботі значною мірою допомагає українська правоохоронна система, українські суди», — зазначив він.
Але, за його словами, Україна не має таких спеціалізованих інституцій, які є в Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Сполучених Штатах Америки, Великобританії та інших країнах.
«Я вважаю, це недолік, тобто ми мали б уже створити такий суд. Це не означає, що такий суд був би судом абсолютної довіри з точки зору міжнародного співтовариства в засудженні путінських злочинців. Безперечно, міжнародної довіри заслуговують ті інституції, які наділені ознаками неупередженості, незалежності. Тобто якби ми створили такий суд, він мав би недолік цієї упередженості. Але разом з тим така інституція — це формування досвіду, набуття досвіду правильного застосування міжнародних процедур. Якби ми підвищували рівень свого досвіду та розуміння, тоді б і наша участь у майбутньому міжнародному суді проти путіна, його команди за агресії була би більш професійною, більш якісною. Відтак ми маємо таку ситуацію, станом на сьогодні, проводиться величезна робота з фіксації воєнних злочинів, але по факту ми не створили спеціалізованої української інституції з правом універсальної юрисдикції», — пояснив фахівець.
Міжнародний суд не є предметом будь-якого договору між країною-агресором і країною, яка захищається від агресії, додав Сірий.
«Це такий суд, така інституція та взагалі такий порядок переслідування, який визначається лише за спільною згодою частини країн міжнародної спільноти. Тобто або це визначається на основі найвпливовіших міжнародних організацій, зокрема ООН, але з огляду на те, що росія є членом Ради безпеки, цей шлях вельми ускладнюється юридично. А інший, більш практичний варіант, — це угода між країнами, які умовно ми можемо назвати „країнами антипутінської коаліції“. Саме країни антипутінської коаліції, беручи на себе відповідальність в утвердженні міжнародного порядку та притягнення до відповідальності тих, хто порушив і порушує цей порядок, складають юридичну міжнародно-правову основу для створення такого суду для визнання авторитетності його роботи, а потім для виконання його рішення», — підкреслив правознавець.
На його думку, з точки зору історичної справедливості, було би добре, аби суд над російським керівництвом відбувся в Україні з географічною прив'язкою до тих місць, де рф вчинила найбільш виразні воєнні злочини (Буча, Маріуполь чи інша локація).
«Тоді б поєдналися ознаки як історичної справедливості, так і юридичної справедливості. Але цей суд має бути міжнародним, тобто в ньому мають бути представлені міжнародні слідча прокурорська та судівська частини. Представники України, безперечно, повинні увійти до складу, але більшість суддів, ми маємо розуміти, будуть представляти інші країни антипутінської коаліції», — резюмував Сірий.
