Іван Підкова не був Гетьманом — дослідник
Статус козацький гетьман Івана Підкови — вигадка істориків.
Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Іван Підкова не був Гетьманом. Його просто вписують в цей ряд. Статус козацький гетьман — вигадка пізніших істориків. Тим більше, що історія Івана Підкови набула великого розголосу у зв’язку з його стратою у Львові влітку 1578 року. Завдяки спробі князя Дмитра Вишневецького посісти молдавський престол, українське козацтво звернуло свій погляд у той бік. Тож з голови не виходила ідея посадити у Молдавії на князівський престол свого ставленика. Таким чином зробивши молдавське князівство головною базою. Саме тому погіршилася позиція уряду до козацтва, яке вже тоді було добре структуроване. Воно було побудовано за принципом земляцтва — хто, де жив. А для походів, вони збиралися у визначеному місці та обирали вождя, якого вони називали гетьманом. Це ще не були гетьмани війська Запорізького, адже його тоді ще не існувало», — каже дослідник.
Він нагадав, що на той час територія молдавського князівства сягала від Дністра і аж до Карпат.
«Воно у великій частині було заселене слов’янським населенням. Було етнічно споріднене населення. Державною мовою була церковнослов’янська. Більшість населення бачила в козаках свої визволителі з османського князівства. Тому думка опанувати Молдавське князівство не виходило з їх голів. Цього не вдалося і вони були змушені мігрувати. Козацтво, яке залишилося в Черкасах та Каневі були без лідера і в них почався пошук, щоб кимось замінити князів Глинських. Однак Вишневецькі не стали в середовищі козацтва такими, як були Глинські. На той час у Молдавському князівстві відбувалася жорстка боротьба між різними групами боярства. Одні були проасманської орієнтації, інші були пропольської орієнтації. Козацтво побачило, що цим можна скористатися та висунуло туди свого претендента. Ним з рештою і став Іван Підкова. На той час князем в Молдавії став представник зовсім іншої династії. Його сприйняли, як чужинця, бо він вів проасманську політику. Тоді ж бояри дізналися, що у Немирові на Вінниччині живе Іван прозваний підковою і що він є попереднім братом молдавського князя. Бояри його розшукали та запросили на князівство», — каже історик.
За його словами, Іван Підкова разом з помічниками пішов походом на Молдавії та здобув столицю Ясси, ставши молдавським князем. На той час Річ Посполита вела переговори з османами про замирення. А тут з території Речі Посполитої з’явилася група на чолі з Іваном Підковою.
«Представники Речі Посполитої боялися претензій. Бояри побачили, яку біду на себе накликали та почали звати назад попереднього князя Молдавії. Іван Підкова прийшов туди з малими силами, зазнавши поразку, повернувся до Немирова. Після чого братиславський воєвода Іван (Януш) запропонував Підкові з’їздити до короля Баторія, щоб полюбовно вирішити непорозуміння в Молдові. Після чого Підкову арештували та стратили. А проти козацтва почалися сильні репресії», — резюмує історик.
