Україна має стати лідером для поневолених народів в рф — політтехнолог
Вихід ЗСУ на кордони 1991 року не знищує споконвічне джерело загрози — росію.
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив політтехнолог Микола Волгов.
«Джерело загрози зникне, якщо рф зникне, як геополітична реальність. Однак на Заході зараз немає не те що однозначної думки, щодо питання знищення, демонтажу або розпаду росії, там лише зараз на нього починають реагувати», — каже М. Волгов.
На його думку, Україна має стати лідером для поневолених народів в росії.
«Це вже робиться. По-друге, Україна має поставити Захід перед фактом, що процеси демонтажу росії вже йдуть. Їх не можна буде зупинити. Питання в тому, як вони будуть відбуватися. Сумніваюся, що у мирний спосіб. Не виключаю, що почнеться громадянська війна, запалає Кавказ та регіон Идель-Урал», — каже М. Волгов.
На його думку, треба зіграти на протистоянні бідних та багатих. Наприклад, багата москва та бідна Якутія.
«Адже, якщо гроші, які заробляє Якутія витрачати саме не неї, то це був би другий Кувейт. Ще одна лінія конфлікту — національні республіки, національні утворення та імперський центр, а також релігійні питання. Певна робота на базі України ведеться. Тобто є інтелектуальний авангард, який вже веде цю роботу в плані підготовки національних еліт, економічна та політична підготовка. Без фінансування на місцях це робити дуже важко. Однак в першу чергу має відбутися прорив інформаційної блокади. Це питання інформування через анонімні ресурси національних лідерів. Також це питання боротьби з державною дезінформацією. Тобто потрібно доносити інформацію, що поневолені народи йдуть воювати за своїх поневолювачів, користаючись каналами інформації. Гроші потрібні на підготовку військових формувань. Зараз є „руський добровольчий корпус“, зараз формується підрозділ з кубанських та донських козаків, які відбувають свою ідентичність і готові відстоювати право на самовизначення Кубані. Навіть через роботу з полоненими можна багато чого зробити. Зокрема, поспілкуватися з башкортом на башкирській мові, з ерзянином на ерзянській… Треба лупати цю скалу», — резюмує М. Волгов.
