Чи може Україна отримати репарації ще до поразки рф?

Про це в коментарі заявив директор Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права ім. Корецького НАН України Микола Сірий.

«Репарації — це результат розв’язання конфлікту. Зарано говорити про репарації, поки триває міжнародний збройний конфлікт і не відомо, чим він завершиться. Також не відомо, який обсяг шкоди в цілому буде заподіяно та які будуть фінальні учасники цього конфлікту. Під час тривання конфлікту його супроводжує велика кількість невідомих, тому дати відповідь щодо репарацій, з огляду на цю обставину вкрай складно. Коли розв’язується чи закінчується міжнародний воєнний конфлікт, постає питання переходу до миру. В процесі цього переходу визначаються умови майбутнього миру, які можуть бути різними. І їх справедливою складовою є призначення репарацій. Однак, важливо пам’ятати, що репарації — це інструмент міжнародного права і результат дії норм саме міжнародного права у відповідь на цілісну консолідовану міжнародно-правову претензію країни, що постраждала», — каже М. Сірий.

За його словами, на виплату репарацій може погодитися сама країна агресор, зокрема, з огляду на міжнародний тиск. Погодитись та добровільно їх виплачувати. Інший варіант — це примусове накладання на країну-агресора обов’язку з виплати репарації за рішенням Міжнародного суду. В такому випадку суд визначає як зміст, так і обсяг репараційних виплат, співвідносячи їх з характером і розміром заподіяної шкоди.

«Саме таким є загальний механізм. Хоча час від часу обговорюються різні ідеї різнопланового характеру. Одна із ідей — включення в дію механізму виплат через очікування репарацій у майбутньому. При цьому, країни-гаранти випускають облігації. Вони реалізуються, а при їх скупці формується певна сума грошей, яка направляється країні, що потерпіла. В майбутньому погашати облігації будуть саме з репараційної суми, тобто коштом активів країни-агресора. Друга ідея, яка звучить найчастіше — спрямування вже сьогодні доходів від заморожених активів рф на потреби України. Третя ідея — формування фонду з коштів причетних осіб, тобто коштів російських олігархів, винних у розв’язанні та підтриманні агресії. Тож моделі різні, але вони перебувають у стадії обговорення, при цьому кожна ідея містить вельми суттєві ризики», — підкреслює М. Сірий.

Він наголосив, що під час конфлікту відповідь на питання про репарації традиційно виглядає надзвичайно складною.

«Однак світ не стоїть на місці і над питанням про притягнення до відповідальності рф, в тому числі фінансової, працює багато країн. Йдуть переговори та узгодження. Не виключаю, що якийсь механізм і стане предметом такої домовленості. Однак поки має місце певна невизначеність.

Але, дещо вже на тепер визначено. Країни демократичного світу чітко заявили, що російські суверенні активи будуть заморожені до тих пір, поки росія не відшкодує Україні всі збитки, заподіяні неспровокованим агресивним нападом, тобто не сплатить репарації. І це не просто політичні заяви-декларації. Це чітка позиція, що дорівнює міжнародній гарантії. Відповідно, обмеження і санкції будуть зберігатися до тих пір, поки росія не виконає цієї умови. Тобто, йдеться про вельми реальний міжнародно-правовий механізм примушування до виплати репарацій через обмеження і санкції. Але, більш дієвим і результативним завжди залишається механізм міжнародного кримінального правосуддя, коли отримання репарації здійснюється через рішення Міжнародного суду, який притягне рф до міжнародно — правової відповідальності за агресію. Але і в цьому випадку важливу роль відіграють країни гаранти виконання вказаного рішення в реальному вимірі", — резюмує М. Сірий.

Нагадаємо, що міністр юстиції України Денис Малюська заявив — Україна може створити історичний прецедент та отримати репарації на відновлення від країни-агресора ще до того, як Росія зазнає поразки на полі бою.