Кайданки та електрошокери: для чого Нацгвардії такі засоби примусу, розповів правозахисник
Прийняття законопроєкту № 10311 про заходи примусу, які мають право застосувати службовці Національної гвардії України (НГУ), є узурпацією влади серед певних осіб та структур. Українцям треба не допустити його прийняття, або ж оскаржити цей закон у суді.
Про це в коментарі i-ua.tv заявив правозахисник Дмитро Павлюченко.
«Не можна приймати такий закон без закону про зброю. Також в країні досі не врегульовано питання, щодо воєнного стану. Адже досі не прийнято закон про стан війни. Хоча в Конституції зазначено, що президент має оголосити стан війни, якщо відбулася агресією проти України. До речі, президент Зеленський подав до Ради цей закон, але Верховна Рада його досі не прийняла. Тому в цьому сенсі прийняття закону про заходи примусу, які мають право застосувати службовці Національної гвардії України (НГУ), є узурпацією влади серед певних осіб та структур», — каже правозахисник.
На його думку, українцям треба оскаржувати цей закон. Адже під час війни мають діяти військові комендатури та військовий трибунал, а депутати стають військовозобов'язаними.
«На жаль у нас цього немає, адже у нас де юре досі не введено стану війни. Саме тому люди не хочуть підкорятися злочинним наказам. Тому вважаю, що додатковими повноваженнями наділили Нацгвардію, щоб вона могла чинити репресії проти певних осіб. Тому цей закон негайно треба скасовувати та подавати відповідне провадження у Конституційний суд. Після чого притягати до кримінальної відповідальності нардепів, які приймали цей закон. Адже вони не виконують свої прямі обов'язки та приймають нікчемні закони не тільки з метою узурпації влади, а й з метою репресій», — резюмує правозахисник.
Нагадаємо, що парламент розглянув у першому читанні законопроєкт № 10311 «Про внесення змін у Закон України «Про Нацгвардію». Зокрема, Нацгвардії спростять можливість використання засобів примусу, якщо є загроза життю та здоров'ю або потрібно зупинити правопорушника.
Документ ініціювала група з шести народних обранців. Серед них п'ятеро — з фракції «Слуга народу», і одна особа (Григорій Мамка) — з фракції «Платформа за життя та мир» (колишня ОПЗЖ).