Політолог прокоментував безпекову угоду між Україною та ЄС
Ця безпекова угода показує, що Євросоюз переформатовується. Умовно кажучи, розірвати один папірчик можна, а ось розірвати 30 папірчиків набагато складніше.
Про це в коментарі i-ua.tv заявив політолог Олексій Якубін.
«Коли ми говоримо про безпекові угоди, всі вони між собою мають спільні елементи. А десь і відрізняються одна від одної. В кожній з них є індивідуальний момент. Крім того, не варто забувати, що безпекові угоди, це в першу чергу політичні угоди. Тобто їх ключова мета — понятійна домовленість. Саме тому час від часу виникають певні дискусії. Зокрема, а що це дасть Україні та чим це відрізняється від Будапештського меморандуму. Адже парламент не ратифікує ці угоди. Однак важливий момент, зокрема, якщо якась країна не захоче виконувати безпекові угоди, підписані з Україною, то є інші країни. Вони взаємопідсилюють одна одну. Умовно кажучи, розірвати один папірчик можна, а ось розірвати 30 папірчиків набагато складніше», — каже О. Якубін.
При цьому він підкреслив, що Євросоюз вперше підписав таку безпекову угоду в політичному форматі з країною кандидаткою у члени ЄС.
«Так ця угодна поняттєва, але по факту, вона показує, що Євросоюз потроху теж переформовується. Адже раніше ЄС сприймався лише, як політичний та економічний Альянс. А виходить, що додавання безпекової угоди показує, що потроху ЄС разом з Україною буде рухатися до формування мілітарного аспекту всередині. Це означає трансформацію для ЄС. Адже вже декілька років йдуть дебати, що ЄС треба створювати свою власну армію. По факту, ж ці угоди з Україною наближають ЄС до створення власних мілітарних сил, а тільки сили НАТО. Тому ця безпекова угода є новацією для Євросоюзу, який починає формувати уявлення про власний мілітарний напрямок у своєму розвиту», — резюмує політолог.
Нагадаємо, що Україна та Європейський Союз у четвер, 27 червня, підписали безпекову угоду на полях Саміту лідерів країн ЄС. Також було підписано безпекові угоди з Литвою та Естонією.