Військо Запорозьке — це дух свободи — історик

Про це під час ефіру заявив Незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Військо Запорізьке була перша українська національна держава. А те, що називається Русь — національною державою не було. Були типові феодальні утворення з певними династіями. Однак Військо Запорізьке не охопило території, на якій мешкав весь український етнос. Він називався по-різному. В тому числі й русини. До речі, 18 -го серпня виповнюється 375 років з дня підписання Зборівського мирного договору між двома країнами — Річчю Посполитою та українською державою Військо Запорозьке. А це вже не перший міжнародний договір Війська Запорозького після його відновлення. Перший договір був з Кримським царством. Другий договір був з османами. Після Корсунської битви, коли об’єднана армія Війська Запорізького та Кримського царства увійшла до Білої Церкви, і зробила там парад перемоги з нагоди перемоги під Корсуном. Після цього Богдан Хмельницький відправив делегацію до Стамбулу та уклав договір з володарем османів Ібрагімом. Цей договір йшов про вільну торгівлю на Чорному морі. Він стосувався більше економіки, ніж політики», — підкреслив історик.

За його словами, те, що ми називаємо буржуазною революцією 1648 року, було не селянське повстання. Воно в основному було підтримано жителями міст.

«Саме це дає підставу назвати цю подію Буржуазною революцією, якими були козаки. Повстання наклалося на війну, адже коли Військо Запорозьке почало виходити за свої межи, щоб захистити себе. Це спричинило вибух. Народ повстав і таким чином Військо Запорозьке вийшло на новий рівень. Тобто на рівень національних інтересів. Однак Військо Запорозьке у цій війні зазнало поразки. І це спричинило жорстку внутрішню політичну кризу. Адже поразка завжди спричиняє політичну кризу. Відбулася повна заміна старшини», — зазначає історик.

На його думку, Військо Запорозьке — це дух свободи. А на момент підписання Зборівської мирної угоди можна говорити про створення на той час української дипломатії та кордони держави України. Однак московитська історіографія нав'язувала нам як «козацько-селянські повстання проти польських панів» насправді було міждержавними війнами де модерна як на той час українська держава Військо Запорозьке виборювала своє право на існування в умовах оточення феодальними монархіями.

«Однак Зборівська мирна угода стала поразкою для Військо Запорозького. Адже це становило лише невеличку частину територій, на які претендував Богдан Хмельницький. Так сталося тому, що в цій політичній грі було три учасника. Крім Військо Запорозьке та Річчю Посполитої ще було Кримське царство, у якого були свої геополітичні цілі та завдання. Хоча під час Зборівської битви Богдан Хмельницький був за одну мить до своєї мрії. Однак кримський цар це зупинив. А Богдан Хмельницький, щоб уникнути війни з об'єднаними польсько-татарськими силами, був змушений був піти на переговори. Після чого Військо Запорозьке отримало свій кордон, на який поширювалася своя юрисдикція», — резюмує історик.