Чому неправильно казати Переяславська Рада, розповів історик
Насправді буда Рада Війська Запорізького з чітко обумовленою формою представництва для прийняття важливих рішень для держави.
Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Не правильно казати Переяславська Рада. Адже відбувається натяк на якусь епізодичність. Тобто складається враження, що це епізодичні зібрання. Насправді буда Рада Війська Запорізького з чітко обумовленою формою представництва для прийняття важливих рішень для держави. Зокрема, зовнішньо-політичного характеру. Наприклад, оголошувати війну чи йти на укладення мирного договору. Все це не приймалося гетьманом одноосібно. Він і кроку не міг ступити без Ради Війська Запорізького. Треба було чітко розуміти, що Військо Запорізьке було республікою. А зібрання Ради ВійськаЗапорізького під Уманню, ратифікувало договір Війська-Запорозького з османами, які його ретельно дотримувалися. Адже розуміли геополітичне значення Війська- Запорозького. Вони вмонтували цей договір у свої зовнішньо- політичні пріоритети та відпрацьовували його.
Історик нагадав, що згідно договору османи виступали захисниками Війська Запорізького. В обмін на це Військо Запорізьке повинно було допомагати османам проти їх ворогів.
«Таким чином османи змусили Річ Посполиту визнати незалежність Річі Посполитої, яка порушили умови договору і полізла у війну. Потім було укладено новий договір згідно з яким Річ Посполита визнала Військо Запорізьке незалежною державою. Однак москва полізла через Дніпро. Тому османи почали війну проти московського царства. Війна закінчилася укладенням бахчисарайського договору. Однак Гетьман Дорошенко здав Чигирин москві. Османи допомогли звільнити Чигирин. Однак османи відступаючи з Чигирина повністю його знищили. Ця руїна була наслідком московської агресії», — зазначає історик.
На його думку, українці не мають забувати негативні моменти у власній історії, та показувати своє сучасне ставлення до них. Зокрема, не ліпити героїв з тих діячів, які не є героями.
«Треба давати чітку моральну оцінку діячам нашого минулого. І цією оцінкою, засудженням, або схваленням тих, чи інших дій, ми робимо заслону майбутнім зрадникам. Не треба їх заохочувати чи виправдовувати. Зокрема, Брюховецького, казавши, що не все так однозначно. Тоді можна так само виправдовувати Бойка чи Рабіновича. Саме тому до влади проходять моральні виродки, які призводили до сепаратизму та винищення України», — резюмує історик.