Чому розпаслося Військо Запорозьке, розповів історик

Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Військо Запорозьке першого періоду 1578 — 1638 роки, і справді було за порогами. Тобто це чітка географічна прив’язка, яка відповідала дійсності. Держава того періоду, чи республіка того періоду суттєво відрізняється від того Запоріжжя після 1648 року. Січ до 1638 року була державою республіки. Держава розташовувалася навколо цієї Січі. Однак це утворення було ліквідовано Річчю Посполитою внаслідок того, що Військо Запорозьке програло війну у 1638 — 1648 роках. Після чого Запоріжжя було окуповано військами Речі Посполитої і республіка припинила своє існування на 10 років», — каже історик.

За його словами, гетьман Богдан Хмельницький відновив Січ. Однак, коли він пішов на північ, ця Січ залишилася практично пусткою. Всі запорожці разом з Хмельницьким пішли у похід і у Січ більше не верталися.

«Столицею держави став Чигирин. Однак держава продовжувала називатися Військо Запорозьке», — підкреслює дослідник.

Він підкреслив, що гетьманів Війська Запорізького почали законно обирати після гетьмана Мартина Пушкаря. Тобто Іван Богун був законно обраним гетьманом.

«Наказних гетьманів призначали для певних завдань. Коли почалися тертя між Чигрином та Бахчисараєм, Іван Богун більшу частину військ вивів з оточення, відійшов до Білої церкви. Склав владу і вже Богдан Хмельницький продовжував рулити. Однак держава ледь не впала. Велику провину за це Хмельницький покладав на кримських союзників. Хмельницький відновив Січ не як столицю, а як підрозділ Війська Запорізького. У Великому Лузі почала збиратися політична та соціальна опозиція. І як тільки Богдан Хмельницький помер — одразу почалося. Очолив заколотників Барабаш і в Запоріжжі почався заколот», — підкреслює дослідник.

Він нагадав, що Богдан Хмельницький для державного будівництва потребував кваліфікованих кадрів. Адже козаки не могли виконувати певну роботу. Тому він почав рекрутувати шляху до Війська Запорозького.

«Ці люди були з феодальним світоглядом. Вони хотіли повернути свої втрачені маєтки, що викликало у Війську Запорозькому певну соціальну опозицію. московити це прорахували та почали підбурювати та підігрувати соціальним низам. Виговському вдалося придушити це повстання на Полтавщині. А ось із Запорожжям так не вийшло. Потім через те, що Сірко напав на Крим, Виговський втратив владу, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького, який мусів на невигідних умовах замириться з москвою «, — підкреслює історик.

Він нагадав, що гетьман Брюховецький вирішив поїхати на прийом до московського царя, який йому дав грошей.

«Брюховецький поїхав у Січ, де його обрали кошовим гетьманом. Це був сепаратизм. В результаті відбулася Чорна Рада і Брюховецький став гетьманом Війська Запорозького його пресвітлого величества. Тобто Січ після смерті Богдана Хмельницького почала відігравати деструктивну роль», — резюмує історик