В Україні досі немає повноцінного закону про кібербезпеку — експерт
При цьому у лютому 2020 року Мінцифра запустила додаток Дія, який суперечить закону про захист персональних даних. Цей додаток почали масово використовувати шахраї для отримання мікрокредитів.
Про це під час виступу на 15-му Українському форумі з управління Інтернетом заявив фахівець із кібербезпеки Костянтин Корсун.
«Завтра буде 5 років з моменту інтерв’ю голови Мінцифори Михайла Федорова Лівому берегу, в якому він заявив, що роль кібербезпеки дещо перебільшена. Це чудовий привід подивитися, а до чого ж це все призвело. Адже Міністерство цифрових трансформацій імені Федорова, заявило, що саме воно є відповідальним за кібербезпеку. Є скріншот. Хоча потім цю інформацію видалили. У лютому 2020 року Мінцифра запустила додаток Дія, який суперечить закону про захист персональних даних. Крім того, він працює від факапу до факапу. А потім треба тушити пожежу. Також було заявлено, що додаток Дія буде застосовано на виборах, про це неодноразово казав президент Зеленський під час публічних заходів. Хоча останнім часом в Офісі Президента заперечують, що голосування буде відбуватися саме в Дії», — каже К. Корсун.
За його словами, Дію з 2020 року почали масово використовувати шахраї для отримання мікрокредитів. Однак громадяни про це нічого не знали і досі не знають.
«Це тривало близько 1,5 роки, до повномасштабного вторгнення рф. Адже це перестало бути актуально. Однак перед повномасштабним вторгненням рф, Дію було хакнуто. А з 22 січня 2022 року російські хакери виклали 30 гігабайт персональних даних українців на продаж. Цю базу продавали за 15 тисяч доларів. Хоча Федоровів все це заперечує. Однак в вересні 2024 році американський суд із присяжними визнали, що Дію було хакнуто в 2022 році», — зазначає К. Корсун.
За його словами, естонці відмовилися брати Дію за основу своєї системи mRiik.
Також К. Корсун зазначив, що в Україні досі немає повноцінного закону про кібербезпеку.