Чому поляки у 1648 році писали антиукраїнську історію, розповів дослідник
У 1648 році у світі з’явився новий устрій, історики тоді надавали антиукраїнську історію. Потім, як альтернатива цій історії, в ній з’явилося москвофільство. Саме тому виникає необхідність творення нашої історіографії на засадах україноцентризму.

Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Чому сучасний політичний ландшафт спрацьовує на московитів? Адже ті, хто зображує Хмельницького москвофілом ллє воду на млин рашистів. 1648 рік став поворотним для нашої історії. Адже відбулися величезні зрушення геополітичного масштабу. Тоді закінчилася війна між протестантами та католиками на теренах Німеччини. В той самий час в Англії розгоралася своєю буржуазна революція. Річ Посполита тоді не підтримала католиків, але там почалася буржуазна революція. Там почали виходити із підпорядкування феодалів завдяки механізму Магдебурзького права. В Україні це процес також набирав обертів. Тож революція у 1648 році перемогла. З’явився новий устрій, в якому людина мала особисту свободу. Відновлювалося право, у містах було самоврядування. Цей вибух вразив Річ Посполиту. У поляків з’явився перший твір про ці події під авторством Якима Посторія. Саме польські історики тоді надавали антиукраїнську історію. Потім, як альтернатива цій історії з’явилося москвофільство. В основу ліг не україноцентризм, а москвофільство», — каже історик.
За його словами, після виходу всіх цих творів, українці прокинулися, коли москва стала на Лівому березі Дніпра. Ні про яку альтернативу вже не йшлося.
«Правда, потім відбулося повстання Мазепи 1708 року. Хоча козацький літописець Григорій Граб'янка назвав гетьмана Мазепу зрадником, через те, що він намагався вирвати Військо Запорізьке з рук московії. Однак треба доносити весь драматизм ситуації. Адже на той час українці не могли по-іншому писати, бо одразу починалися репресії та розправи. За всіма літописами та текстами стоять живі люди, зі своїми обставинами. Тому всі ці тексти треба, аналізувати, знати, щоб відійти від нав’язаного москвофільства. Адже під впливом цих літописів, поет Тарас Шевченко у своїх творах звинувачує гетьмана Хмельницького… (Якби то ти Богдане п’яний на Переяслав тепер глянув…) Хоча в Гайдамаках в нього не було антимотивів проти гетьмана Війська Запорізького Богдана Хмельницького. Тому без аналізу всі відомі літописи знецінюються», — резюмує історик.