московія знищила перших шість академіків та істориків УНР — дослідник

Завдяки націонал-комуністам москва перемогла Українську національну республіку.

Сергій Коваленко
Сергій Коваленко

Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Чи має значення панування того чи іншого світогляду у суспільстві? Звичайно. Адже завдяки націонал-комуністам москва перемогла Українську національну республіку. Вони повірили, що в них буде окрема комуністична Україна. Однак дали себе обманути та загинули», — каже С. Коваленко.

За його словами, щодо української освіти та науки — тут трохи інша історія.

«Українська революція 1917- 1921 років в середовищі інтелігенції породила ентузіазм. Якби він був у 1991 році, ми б вже дуже далеко пішли. Адже освічені люди накинулися українські підручники, дослідження, в тому числі історичні. Українська освіта та наука отримали трохи часу, щоб розвиватися далі. Процес було запущено. В москві це побачили, вирішили залишити, однак українці мали якомога більше читати марксиської літератури. В історичні перспективі орієнтуватися на те, щоб потроху перенавчати. А ось з історичною наукою було трохи складніше. Якщо ти, щось відкидаєш, то маєш запропонувати своє. Адже просто взяти та викинути — так не буває. Тому московити в першу чергу нищили людей, які відносилися до їх політичних ворогів. Першим серед таких людей виявився український академік Микола Василенко», — каже С. Коваленко.

Також він підкреслив, що на той час київська професура університетів не хотіла українізуватися.

«Всеукраїнська академія наук була більш менш вільною. Окупаційний режим не досягнув такої сили, щоб на це впливати. Однак у 1924 році Миколу Василенко звинуватили у намаганні повалити окупаційний режим. Його засудили до 10 років. Його не ув’язнили, але почалися цькування і він помер. Це один з 6 академіків, яких московити знищили в той період. Однак шлях боротьби з окупаційним режимом був єдино правильним. Бо як можна було миритися з режимом, який нав’язали загарбники? Адже книги всіх репресованих істориків були заборонені», — резюмує С. Коваленко.